місто Верхотур'є | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Верхотурье | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Свердловська область | ||||
Муніципальний район | Верхотурський міський округ | ||||
Код ЗКАТУ: | 65212501000 | ||||
Код ЗКТМО: | 65709000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1597 року | ||||
Статус міста | 1947 року | ||||
Населення | 8820 осіб (2010[1]) | ||||
Поштовий індекс | 161346 | ||||
Телефонний код | +7 34389 | ||||
Географічні координати: | 58°52′00″ пн. ш. 60°48′00″ сх. д. / 58.866666666667° пн. ш. 60.8° сх. д. | ||||
Водойма | річки Тура, Дернейка, Мостова, Калачик та ін. | ||||
Найближча залізнична станція | Верхотур'є | ||||
Вебсторінка | adm-verhotury.ru | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Верхоту́р'є (рос. Верхотурье) — місто, центр Верхотурського міського округу Свердловської області.
Географія
Місто розташоване на лівому березі річки Тура (притока Тоболу, басейн Іртишу), на східних схилах Середнього Уралу, в 306 км на північ від Єкатеринбурга. Залізнична станція на лінії Гороблагодатська — Сєров — Приоб'є.
Історія
Заснований 1597 року державною експедицією Василя Головіна і Івана Воєйкова як острог на місці існуючого раніше мансійського городища Неромкарр для захисту одного з найпопулярніших водних шляхів в Сибір: вгору по Камі до Солікамська, потім посуху та вниз по Турі в Об. Верхотур'є стало головною фортецею на шляху до Сибіру. 1600 року тут була влаштована митниця, і через місто йшли всі сибірські товари. З XVII століття була заснована державна Ямська служба на Бабіновській дорозі. Будівництво інших доріг було заборонено.
Місто сильно постраждало від пожеж 1674 і 1738 років, а його розвиток сповільнився в середині XVIII століття через скасування митниці та закриття 1763 року Верхотурського тракту.
При утворенні губерній — повітове місто в Тобольській губернії. Це був найбільший повіт в Росії — він включав практично всю населену росіянами до того часу частину Уралу, від Печори на півночі до Уфи на півдні, від Вішери і Чусової на заході до приток Іртишу на сході. З 1783 року — місто було передано в Пермське намісництво.
В XIX столітті шляхи сполучення з Сибіром зміщуються далеко на південь, і Верхотур'є втрачає торгове значення. 1906 року відкрився рух по Богословській залізниці, станція якої побудована за 8 км від міста. 1926 року місто втратило міський статус, однак його поновили 1947 року на честь 350-річчя від дня заснування. 1949 року біля міста побудована Верхотурська ГЕС.
Пам'ятки
Миколаївський монастир
Заснований 1604 року. Храми:
- Хрестовоздвиженський собор (1905—1913, архітектор А. Б. Турчевіч) — третя за обсягом церква Росії, поступається тільки Храму Христа Спасителя в Москві та Ісаакієвському собору в Петербурзі.
- Преображенська церква (1821 р.) в стилі класицизму з дзвіницею, яку зруйновали в 1930-і роки і відновили 1998 року.
- Симеон-Аннінська надбрамна церква (1856 р.) в традиціях давньоруської архітектури.
-
Хрестовоздвиженський собор
-
Спасо-Преображенська церква
-
Надбрамна церква Симеона й Анни
-
Західна стіна Миколаївського монастиря
-
Верхотурський Миколаївський монастир
Покровський монастир
Заснований в 1621 році архієпископом Сибірським Кіпріаном — перший жіночий монастир за Уралом. Завдяки пожертвам Максима Походяшіна побудовані церкви Покрова Богородиці (1744—1753 рр.) та Різдва Іоанна Предтечі (1768 р.). Закритий 1782 року. Відновлений 1896 року. У зв'язку з тим, що храми, які раніше належали обителі, на той час були парафіяльними, у 1898—1902 рр. побудована Ново-Покровська церква. Закритий 1926 року. Монастир був повернений віруючим 1991 року.
-
Вид на Покровський монастир з протилежного берега Тури
-
Стара Покровська церква
-
Ново-Покровська церква
-
Церква Іоанна Предтечі
Кремль
Кремль Верхотур'я — найменший в Росії. Троїцький собор побудований в 1703—1709 рр. 1777 року на дзвіниці встановлено годинник.
-
Троїцький собор
-
Північні ворота
-
Вид на Туру і Троїцький камінь
-
Міст через Туру
Населення
Населення — 8820 осіб (2010, 7815 у 2002[2]).
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Живагін Ігор Федорович (1950—1997) — український поет.
Примітки
- ↑ Численность и размещение населения Свердловской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
Джерела
- Аркуш карти O-41-38 Верхотурье. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1981 р. (рос.)
Посилання
Це незавершена стаття про Свердловську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |