| село Верхні Ремети | |||
|---|---|---|---|
| |||
 Типовий угорський будинок в Верхніх Реметах
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Берегівський район | ||
| Рада | Великоберезька громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA21020050030079342 | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1329 | ||
| Населення | 489 | ||
| Площа | 1,12 км² | ||
| Густота населення | 436,61 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 90241 | ||
| Телефонний код | +380 03141 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°16′1″ пн. ш. 22°51′38″ сх. д. / 48.26694° пн. ш. 22.86056° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
135 м | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 90241 с. Нижні Ремети, вул.Центральна, 27 | ||
| Карта | |||
  Верхні Ремети | |||
 Верхні Ремети | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Верхні Ремети (угор. Felsőremete) — село в Великоберезькій громаді Берегівського району Закарпатської області України.
Географія
Село розташована на північний схід від м. Берегове на правому березі річки Боржава, між селами Нижні Ремети та Хмільник.
Герб
В червоному щиті срібна риба в стовп.[1]
Історія
На підвищення біля села — дев'ять курганів невідомого часу. На території села виявлено поселення і могильник доби заліза (VI—III століть до нашої ери).
На місці нинішнього села було поселення Грабки. Під час татарської навали Грабки були вщент зруйновані; тільки в XIV—XV століттях на цьому місці виникло нове поселення.
Відомо, що назва походить від угорського слова «remete», що означає віддалений, усамітнений. Виникнення села угорські історики пов'язують із виникненням монастиря. А самі селяни,стверджують що колись в їхньому селі переховувався скинутий з трону угорський король.Село розкинулося недалеко від центру колишнього королівського лісу, близько до якого королева Єлизавета в 1329 році монастирю Св. Павла дала привілеї користуватися млином.В селі їх було декілька.
Верхні Ремети остаточно було засновано сім'єю Шенборнів, які наприкінці XVIII ст. заснували тут маєток (угорськ. — майор) та встановили млин на річці Боржава. Наприкінці ХІХ ст. населення нового села вже дорівнювало населенню Нижніх Реміт, втім, згодом поступилось ним.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 574 особи, з яких 281 чоловік та 293 жінки.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 478 осіб.[3]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,96 % |
| російська | 1,02 % |
| угорська | 1,02 % |
Ахітектура
В селі є цікава дерев'яна дзвіниця із дзвоном, збудована окремо від церкви, орієнтовно — на початку ХХ ст. За свідченнями місцевих мешканців, у минулому, за відсутності церкви в селі, ця споруда використовувалась мешканцями в релігійних святах.
Як у Нижніх, так і у Верхніх Реметах збереглося багато будинків, збудованих в традиційному угорському стилі, віком понад сто років.
В селі діє збудована декілька років тому греко-католицька церква. До будівництва якої доклала чималої ідейної та, в тому числі, фінансової підтримки Боднар (Баєр) Ельза Іванівна.Парафія св.Василія Великого в с.Верхні Ремети
У 1756 році поблизу руїн монастиря у селі споруджено храм, який стоїть тут ще й до сьогодні. Кошти для ремонту церкви часто висилали заробітчани з Сполучених Штатів Америки.
Соціальна сфера
У селі знаходиться база відпочинку «Лісова Дача» ПрАТ «Закарпаттяобленерго» та дитячий табір «Energy».
Туристичні місця
- місце старого монастиря
- маєток графа Шенборна
- храм 1756 року
- база відпочинку «Лісова Дача»
- дев'ять курганів невідомого часу
- поселення і могильник доби заліза (VI—III століть до нашої ери).
Уродженці
- Троян Михайло Васильович (1923—1987) — український радянський історик; дослідник історії Угорщини та Закарпаття.
Див. також
- Боржавська вузькоколійна залізниця, колія якої проходить через Нижні та Верхні Ремети
Примітки
- ↑ Герб села
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Джерела
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
