Вертій Анатолій Іванович
Народився	10 січня 1961(1961-01-10)  с. Семенівка, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Помер	5 лютого 2025(2025-02-05) (64 роки)
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	актор театру
Alma mater	Дніпропетровське театральне училище
Заклад	Академічний музично-драматичний театр імені Лесі Українки, Кам'янське
Нагороди

Вертій Анатолій Іванович (10 січня 1961, с. Семенівка, Сумська область, Українська РСР, СРСР — 5 лютого 2025) — актор Кам'янського академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки. Заслужений артист України (2016)^[1].

Народився 10 січня 1961 року в селі Семенівка Сумської області. Закінчив Дніпропетровське театральне училище.

З 1981 року почав працювати у Дніпродзержинському музично-драматичному театрі імені Лесі Українки. Його перша роль була в спектаклі «Не кидай вогонь, Прометею».

З 1980 по 1982 служив в Збройних силах СРСР, — в Москвовській армії ППО, — де продовжував культурну діяльність. Організував гурток театрального мистецтва.

Після військової служби продовжив працю в театрі.

Пішов з життя 5 лютого 2025 року^[2].

• Даммерль — «Женюсь на этом парне»
• Пишта Орбок — «Проснись и пой!»
• Григорий Степанович Смирнов — «Руководство для желающих жениться»
• Чудодей — «Щелкунчик и мышиный король»
• Первый волхв — «Чудо из чудес»
• Президент Дельбек — «Отель двух миров»
• Сказочник — «Снежная королева»^[3]
• Шарманщик — «Привет вам нами из Одессы!»^[4]
• Прокіп — «Сватання на Гончарівці»
• Эдвин — «Сильва»
• Генрих Айзенштайн — «Летучая мышь»
• Микич — «Ханума»^[5]
• Поет — «Душа поета»
• Джон Сильвер — «Сокровища капитана Флинта»^[6]
• Заздрість — «Душа поета»
• Дед — «Коза-дереза»
• Друга жниця — «Душа поета»
• Панич — «Душа поета»
• Козлик — «Коза-дереза»
• Призрак отца гамлета — «Гамлет»
• Золотий блюдолиз — «Душа поета»
• П'ята фрейліна — «Душа поета»
• Человек театра — «Забыть Герострата!»
• Дід (змій) — «Я — Котигорошко!»
• Прокіп Свиридович Сірко — «За двома зайцями»
• Хозяин — «Очень простая история»
• Шельменко — «Шельменко-денщик»
• Оргон — «Тартюф»
• Месье Клебер Карлье — «Блэз»
• Рассказчик — «Кошкин дом»
• Яичница — «Женитьба»
• Панас Михайлович Мусташенко — «Закон»

• Лауреат Вищої театральної премії Придніпров'я «Січеславна»:
  • 2009 рік — в номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» за роль Креона в спектаклі «Антігона» за п'єсою Ж. Ануя;
  • 2010 рік — в номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Панаса в спектаклі «Закон» за п'єсою В. Винниченка;
  • 2011 рік — в номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Маргаритова в спектаклі «Пісня любов» за п'єсою О. Островського.
• Почесна відзнака (медаль) Міністерства культури України «За багаторічну плідну працю в галузі культури» в 2012 році;
• Нагрудний знак «Відзнака міського голови» у 2001 році;
• Нагрудний знак «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня у 2005 році;
• Нагрудний знак «За заслуги перед містом» ІІ ступеня в 2009 році;
• Нагрудний знак «За заслуги перед містом» І ступеня в 2015 році.
• 22 серпня 2016 року отримав звання Заслужений артист України^[1].

• Анатолій Вертій на сайті театру. Кам'янського академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки teatr-dndz.com. Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017.
• Анатолий Вертий — заслуженный артист Украины! Поздравляем!. Сайт міста Дніпродзержинська 5692.com.ua. Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 31 січня 2017.

Це незавершена стаття про українського актора чи акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.