Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Вергунівська волость | ||||
| Центр | Вергуни | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 13 460 (1886) | |||
| Населення | 9118 осіб (1886) | |||
| Густота | 62 осіб / км² | |||
Вергунівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Черкаського повіту Київської губернії з центром у селі Вергуни.
Станом на 1886 рік складалася з 6 поселень, 6 сільських громад. Населення — 9118 осіб (4521 чоловічої статі та 4597 — жіночої), 891 дворове господарство[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 8830 | 5629 |
| Приватної власності | 209 | 130 |
| Надільної власності | 4127 | — |
| Іншої власності | 294 | 200 |
| Загалом | 13460 | 5959 |
Поселення волості:
- Вергуни (Дрощинка, Кумейка, Хорьківка) — колишнє державне село за 15 верст від повітового міста, 2310 осіб, 224 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, 14 вітряних млинів.
- Бозукове — колишнє власницьке село, 759 осіб, 87 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 3 вітряних млини.
- Думанці (Забираївка, Кононівка) — колишнє державне село, 1109 осіб, 117 дворів, православна церква, школа, 5 вітряних млинів.
- Нечаївка (Копцівка, Хутори) — колишнє державне село, 1260 осіб, 122 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 6 вітряних млинів.
- Степанки — колишнє державне село при озері Рудка, 1574 особи, 160 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 13 вітряних млинів.
- Чорнявка — колишнє державне село при річці Тясмин, 2038 особи, 181 двір, православна церква, школа, постоялий будинок, 9 вітряних млинів.
Старшинами волості були:
- 1909 року — Семен Черепаха[2];
- 1910 року — Олександр Іванович Негода[3];
- 1912 року — Іван Кузьмович Бутенко[4];
- 1913—1915 роках — Іов Андрійович Шамрай[5],[6].
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
