| Велике герцогство Познанське | |||||
| |||||
| |||||
.svg) | |||||
| Столиця | Познань 52°24′ пн. ш. 16°55′ сх. д.H G O | ||||
| Форма правління | абсолютна монархія | ||||
| Великий герцог | |||||
| - 1815–40 | Фрідріх-Вільгельм III | ||||
| - 1840–48 | Фридрих Вільгельм IV | ||||
| Губернатор | |||||
| - 1815–30 | Антоній Радзивілл | ||||
| - 1830–41 | Едуард фон Флоттвелл | ||||
| - 1841–48 | Адольф фон Арнім-Бойтценбург | ||||
| Історія | |||||
| - Віденський конгрес | 9 липня 1815 | ||||
| - Великопольське повстання (1848) | 9 травня, 1848 | ||||
| - Франкфуртські національні збори | 28 червня 1848 | ||||
| Площа | |||||
| - 1848 | 28 951 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1848 | 1 350 000 осіб | ||||
| Густота | 46,6 осіб/км² | ||||
| |||||
Велике герцогство Познанське (нім. Großherzogtum Posen) — у 1815—1848 роках герцогство з центром у Познані у складі Прусського королівства. Замінене провінцією Познань відповідно до Прусської конституції 5 грудня 1848. Польська назва — велике князівство Познанське (пол. Wielkie Księstwo Poznańskie)
Історія
Частина Королівства Польщі, значною мірою збіглася з теренами Великопольщі.
Королівство Пруссії східні території отримало під час поділів Польщі; під час першого поділу (1772), Пруссія отримала лише Район Нотець, край вздовж річки Нотець (нім. Netze). Пруссія додала деяку частину під час другого поділу в 1793.
Край був спочатку підпорядкований провінції Південна Пруссія. Поляки були спочатку союзниками Наполеона І в Центральній Європі, беручи участь у Великопольському повстанні у 1806 і забезпечуючи солдатами його кампанію. Після поразки Пруссії від Франції, було утворено Варшавське герцогство відповідно до Тільзитського договору у 1807.
Згідно з рішеннями Віденського конгресу, Познань була повернута Пруссії, і ставала Великим Князівством Познанським, номінально автономна провінція під владою Гогенцоллернів з правами «вільного розвитку польської нації, культури і мови», і була у складі Німецького союзу. В цей час місто Познань було адміністративним центром і аудієнцією «Принца Антонія Радзевільського Познанського».
З початку прусського поглинання краю розпочалися дискримінація і репресії проти поляків, у вигляді зменшення їхнього доступу до освіти і судової системи. Прусські посадові особи запроваджували германізацію як прогрес вищої культури над нижчою. В результаті на місцевому рівні розпочата дискримінація поляків. Після 1824 спроба германізації шкільної системи була прискорена й уряд відмовився відкрити польський університет у Познані. Польські політики виступили з протестами проти політики Пруссії і була заснована патріотична секретна організація 'Towarzystwo Kosynieryw' (Спілка Косарів). Патріотична діяльність поляків знайшла відгук у Берліні, де підтримувалися зв'язки поляків з прусських частин Польщі з поляками російського Царства Польського.[1]
Польське повстання 1830—1831у 1830 в межах Царства Польського проти Російської імперії значно підтримувалося поляками Великого князівства, згодом Прусська адміністрація під головуванням оберпрезидента Едварда Генріха фон Флоттвелла ввела систему репресій проти поляків. Він починав виганяти поляків з адміністрації, намагався ослабити польське дворянство, купуючи його землі, і після 1832 р. роль польської мови в освіті була значно зменшена.
Протягом Революції 1848 Франкфуртські національні збори зробили спробу, поділити Герцогство на дві частини: Провінцію Познань, яка мала бути надана німцям і анексована недавно створеною Німецькою Імперією, і провінцію Гнєзно, яка була би надана полякам і мала бути за межами Німеччини, але через протест польських парламентарів ці плани зазнали невдачі й цілісність герцогства була збережена.
9 лютого, 1849 після скасування гарантій, Прусська адміністрація перейменувала герцогство у Провінцію Познань. Але Прусські королі аж до Вільгельма II мали титул «Великого герцога Познанського» до 1918.
Площа
Край мав площу 28,951 км² і складався з територій історичної провінції Великопольща, охоплював західні частини Варшавського герцогства (департаменти Познанський, Бидгощський, частину Каліського), які були віддані Пруссії за рішенням Віденського конгресу (1815) з міжнародною гарантією самоврядування і вільним розвитком польської нації.
Населення
- 776,000 (1815)
- 820,000 (1816)
- 1,350,000 (1849)
- 2,100,000 (1910)
Посилання
- ↑ «Lands of Partitioned Poland 1795—1918»Piotr Stefan Wandycz Washington University Press 1974
- Robert Alvis, Religion and the Rise of Nationalism: A Profile of an East-Central European City, Syracuse 2005
- Gazeta Wielkiego Księstwa Poznańskiego
- Konstanty Kościnski, Przewodnik pod Poznaniu i Wielkim Księstwie Poznańskiem, Poznań 1909
- T. Dohnalowa, Z dziejów postępu technicznego w Wielkopolsce w pierwszej połowie XIX wieku, in: S.Kubiak, L.Trzeciakowski (ed.), Rola Wielkopolski w dziejach narodu polskiego
- F. Genzen, Z.Grot, F.Paprocki, Zabór pruski w Powstaniu Styczniowym. Materiały i dokumenty, Wrocław-Warszawa-Kraków 1968
- B. Grześ, J.Kozłowski, A.Kramarski, Niemcy w Poznańskiem wobec polityki germanizacyjnej 1815—1920, Poznań 1976
- Witold Jakóbczyk, Przetrwać nad Wartą 1815—1914. Dzieje narodu i państwa polskiego, vol. III-55, Krajowa Agencja Wydawnicza, Warszawa 1989
- Witold Jakóbczyk (ed.), Studia nad dziejami Wielkopolski w XIX w., vol.I-III, Poznań 1951—1967
- Witold Jakóbczyk (ed.), Wielkopolanie XIX w., Poznań 1969
- Witold Jakóbczyk (ed.), Wielkopolska. Wybór źródeł, t. I 1815—1850, Wrocław 1952
- Witold Jakóbczyk (ed.), Wielkopolska. Wybór źródeł, t. II 1851—1914, Wrocław 1954
- T. Klanowski, Germanizacja gimnazjów w Wielkim Księstwie Poznańskim i opór młodzieży polskiej w latach 1870—1814, Poznań 1962
- Czesław Łuczak, Życie społeczno-gospodarcze w Poznaniu 1815—1918, Poznań 1965
- K. Malinowski (ed.), X wieków Poznania, Poznań-Warszawa 1956
- Witold Molik, Kształtowanie się inteligencji wielkopolskiej w Wielkim Księstwie Poznańskim 1840—1870, Warszawa-Poznań 1979
- F. Paprocki, Wielkie Księstwo Poznańskie w okresie rządów Flottwella (1830—1842), Poznań 1970
- L. Plater, Opisanie historyczno-statystyczne Wielkiego Księstwa Poznańskiego, wyd. J. N. Bobrowicz, Lipsk 1846
- B. Pleśniarski, Poglądy Wielkopolan na sprawy wychowawcze i oświatowe w świetle prasy Księstwa Poznańskiego 1814—1847,
- A. Skałkowski, Bazar Poznański. Zarys stuletnich dziejów (1838—1938), Poznań 1938
- L. Słowiński, Nie damy pogrześć mowy. Wizerunki pedagogów poznańskich XIX wieku, Poznań 1982
- J. Stoiński, Szkolnictwo średnie w Wielkim Księstwie Poznańskim w I połowie XIX wieku (1815—1850), Poznań 1972
- J. Topolski (ed.), Wielkopolska przez wieki, Poznań 1973
- S. Truchim, Geneza szkół realnych w Wielkim Księstwie Poznańskim, Warszawa 1936
- S. Truchim, Historia szkolnictwa i oświaty polskiej w Wielkim Księstwie Poznańskim 1815—1915, Łódź 1967
- Lech Trzeciakowski, Kulturkampf w zaborze pruskim, Poznań 1970
- Lech Trzeciakowski, Pod pruskim zaborem 1850—1914, Warszawa 1973
- Lech Trzeciakowski, Walka o polskość miast Poznańskiego na przełomie XIX i XX wieku, Poznań 1964
- Lech Trzeciakowski, W dziewiętnastowiecznym Poznaniu, Poznań 1987
- Wielkopolski Słownik Biograficzny, 2nd edition, Warszawa-Poznań 1983
.svg){kind=small} Пруссія (1525–1947) | |
|---|---|
| До 1701 |
|
| Прусське королівство |
|
| Нова історія (провінції) |
|
| Після 1918 |
|