| село Велика Паладь | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Берегівський район |
| Тер. громада | Пийтерфолвівська громада |
| Код КАТОТТГ | UA21020190030021934 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1400 |
| Населення | 1824 |
| Площа | 10,915 км² |
| Густота населення | 167 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90370 |
| Телефонний код | +380 03143 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°0′1″ пн. ш. 22°52′56″ сх. д. / 48.00028° пн. ш. 22.88222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
123 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90370, с. Велика Паладь, вул. Кошута, 47 |
| Карта | |
  Велика Паладь | |
 Велика Паладь | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Вели́ка Паладь (угор. Nagypalád) — село в Пийтерфолвівській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
Історія
Колишня назва — Надь Паладь. Єдиний населений пункт в Закарпатській області який входив раніше в склад комітату Сатмар.
Назва походить від особистого угорського імені Павла — Пал.
Про походження назви села є ще декілька версій. За однією з них кордони села омивала річка Тур. Найближча до села лежала ділянка її колишнього русла Полад. Звідси і пішла назва населеного пункту.
За другою версію назва місцевості Полад пішла від угорського імені Поло, Пал з додаванням суфікса «Д». Непереконливе припущення, що Нодь Полад утворилося від назви низинної болотистої місцевості.
На південний захід від Великої Паладі, в урочищі Гомок Баня — поселення культури алфельдської мальованої кераміки. Досліджувалося В. С. Тітовим в 1970 році. В урочищі Чіпкеш — аналогічне поселення. В урочищі Гомок Баня засвідчено культурні шари доби бронзи, латенського та давньослов'янського часів. В 1956 році в урочищі Реметеш знайдено великий бронзовий скарб — понад 100 предметів. Збереглося 22 речі, які датуються епохою пізньої бронзи.
Вперше згадується в 1332 році як Palad. Але є відомості, що у писемних джерелах село згадується раніше — 1279 року
Велика Паладь була власністю з 18-го століття, сім'ей Kereskényi, Szakadáthy і Kölcsey.
На КПП «Велика Паладь — Нодьходош» спільний прикордонний і митний контроль.
Храми
З великою радістю зустріло населення району революцію в Угорщині 1848—1849 рр. під проводом Кошута Лойоша і Петефі Шандора. Про неї нагадують пам'ятник Кошуту Лойошу в селі Велика Паладь
В середні віки згадується готична церква, яку реконструювали у ХУІІІ ст. Є достовірні відомості, що жителі села прийняли реформатську віру в 1590-х роках.
Згідно з літописом 1808 року, «У центрі села знаходиться кам'яний храм. Хто його побудував, не знає про це ніхто». Готичний храм середньовічної архітектури відноситься до XVI—XVII століть. Він був повністю відремонтований у 19 столітті.
Поточна церква на 700 місць була побудована в 1913 році в стилі нео-готики. Кути церковної вежі, і стовпи виконані з клінкерної цегли. Церква була повністю відремонтована в 1958 році, а в 1983 році зовнішність була покращена пожертвами віруючих. У 1997 році було завершено реставрацію вежі, в 2000 році відбулося часткове відновлення інтер'єру храму.
У 1915 році дзвін з дореформаційної ери був перелитий на гармати. Після цього, в 1926 році, парафія купила дзвін вагою 643 кг, зроблений дзвонарем Егрі Ференцем з Малих Геєвців. Інший бронзовий дзвін був відлитий в 1882 році в Сату-Маре.
У 2005 році в широкому дворі парафії був побудований сучасний церковний будинок. У 2013 році церква була відремонтована.
Присілки
Тоня
Тоня - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Велика Паладь рішенням облвиконкому Закарпатської області №431 від 30.07.1962
Згадка у ХІХ ст.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1785 осіб, з яких 867 чоловіків та 918 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1823 особи.[2]
Туристичні місця
- в урочищі Гомок Баня — поселення культури алфельдської мальованої кераміки
- в урочищі Реметеш знайдено великий бронзовий скарб — понад 100 предметів. Збереглося 22 речі, які датуються епохою пізньої бронзи.
- готична церква, яку реконструювали у ХУІІІ ст.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| угорська | 97,26 % |
| українська | 2,58 % |
| молдовська | 0,05 % |
| російська | 0,05 % |
Примітки
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
