Веймарн Павло Платонович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 1857[1][2][3] ![]() |
Місце народження | Санкт-Петербург, Російська імперія[2] ![]() |
Дата смерті | 10 (23) вересня 1905 або 9 (22) вересня 1905[3] ![]() |
Місце смерті | Нарва, Yamburgsky Uyezdd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія ![]() |
Громадянство | ![]() ![]() |
Національність | балтійські німці[3] ![]() |
Професії | музичний критик, композитор, музикознавець, піаніст, музичний прессекретар ![]() |
Освіта | The First Saint-Petersburg Gymnasiumd ![]() |
Батько | Platon von Weymarnd ![]() |
Мати | Anisiya Ignatyevad ![]() |
Веймарн Павло Платонович (1857, Санкт-Петербург — 10 [23] вересня 1905, Нарва, нині Естонія) — російський музичний критик, композитор.
Біографія
Закінчив Першу Санкт-Петербурзьку класичну гімназію. Служив у лейб-гвардії Семенівському полку.
Теорії музики навчався у К. Галлера і А. Казбирюка, грі на фортепіано — у К. Фон-Арка. Від 1888 — редактор, від 1890 — ред.-видавець журналу «Баян» (С.-Петербург).
Написав кілька брошур про M. І. Глінку, Е. Ф. Направника і про Ц. А. Кюї. Брав участь в упорядкуванні російського розділу «Музичного словника» Г. Рімана (перекладений з німецької Musik-Lexikon, 1901), куди вмістив довідку про М. Лисенка.
Примітки
- ↑ Веймарн, Павел Платонович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. I. — С. 378. — 956 с.
- ↑ а б Г. Риман Веймарн // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 215–216.
- ↑ а б в Картотека Амбургера
Джерела
- Веймарн Павло Платонович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — Т. 1 : [А – Д]. — С. 320.
- А. І. Муха. Веймарн Павло Платонович [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.] //ЕСУ