Ващенко-Захарченко Михайло Михайлович
Народився	14 (26) липня 1852  Маліївка, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер	9 (22) листопада 1910 (58 років)  Київ, Російська імперія
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Російська імперія
Діяльність	журналіст, бібліотекар, редактор
Alma mater	Київський Володимирський кадетський корпус, Імператорський університет Святого Володимира, Михайлівське артилерійське училище і Ніжинська гімназія вищих наук
Науковий ступінь	кандидат математичних наукd
Заклад	Імператорський університет Святого Володимира і Киевлянин (газета)
Батько	Ващенко-Захарченко Михайло Єгорович

Михайло Ващенко-Захарченко (1852—1910) — публіцист українського походження, монархічного штибу, найближчий прихильник Д. І. Піхно, редактор газети «Кіевлянинъ» у 1907—1910, помічник бібліотекаря Імператорського Університету Святого Володимира.

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (20 січня 2022)

Походив зі спадкової шляхти. Народився у селі Маліївка Золотоніського повіту Полтавської губернії. Син професора М. Є. Ващенка-Захарченка від першого шлюбу.

Після закінчення Київського кадетського корпусу вступив до Михайлівського артилерійського училища . Пробувши в училищі близько року, вступив до Ніжинської гімназії вищих наук, звідки перейшов до Університету Святого Володимира на фізико-математичний факультет, який закінчив зі ступенем кандидата математичних наук. Ще студентом побував у багатьох країнах Західної Європи.

В 1887 був призначений помічником бібліотекаря Університету Святого Володимира і залишався на цій посаді до кінця свого життя. Мав дуже гарну пам'ять і детально знав книжковий склад університетської бібліотеки. Мав і власну бібліотеку, переважно з книг з математики, історії та географії.

З 1884 працював у редакції газети «Кіевлянинъ», керував нею під час відлучення Д. І. Піхно з Києва, а в 1907, з призначенням останнього членом Державної ради, став офіційним редактором «Кіевлянина». У 1910 продовжував керувати газетою, незважаючи на хворобу і залишив редакційну роботу лише під впливом тяжкої недуги.

Помер 9 листопада 1910 у Києві після тривалої хвороби. Похований на Байковому цвинтарі. Був одружений.

• Кіевлянинъ, № 311. — 10 листопада 1910 року. — С. 2.
• Кіевлянинъ, № 312. — 11 листопада 1910 року. — С. 2.
• Пам'яті М. М. Ващенко-Захарченко // Збірник клубу російських націоналістів. Випуск третій. — Київ, 1911.