Вацлав Червінський
Wacław Czerwiński
Народився	16 листопада 1900(1900-11-16) Чортків
Помер	17 червня 1988(1988-06-17) (87 років) Торонто
Країна	Республіка Польща
Діяльність	авіаконструктор, пілот
Alma mater	Львівська політехніка
Знання мов	польська
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

Вацлав Червінський (пол. Wacław Czerwiński ; нар. 16 жовтня 1900, Чортків — пом. 17 червня 1988, Торонто, Канада) ― польський авіаконструктор, пілот, один із родоначальників польського планеризму, спроектував 21 вид планерів, викладав у Торонтському університеті.

Навчався у Львівській політехніці, а в 1931 році здобув диплом інженера на машинобудівному факультеті.

У 1924– 1928 роках побудував планер CW-I в Асоціації студентів Львівської політехніки.

13 березня 1928 року планер Czerwinski CW I вперше відірвався від землі та здійснив політ на висоті десять метрів.

25 травня 1928 року Степан Гшешик (пол. Szczepan Grzeszczyk) здійснив перший вітрильний рейс поблизу Золочева, тривалістю 4 хвилини 13 секунд, встановивши польський рекорд.

У 1929 році — співзасновник планерної майстерні ZASPL, в якій були побудовані його наступні навчальні планери (CW-1 та CW-3). Згодом були створені планери CW-5 bis, пілотажні CW-7 та навчальні планери CW-8.

У 1929 році відкрив зони планеризму в горах Бещади.

У 1930 році пройшов навчання планера під час третьої експедиції Асоціації студентів університету Львівської політехніки у (Ґміні Лєско). Там був молодшим асистентом зі статистики та будівництва.

У 1931–1935 роках був помічником у Львівській політехніці та технічним директором Інституту технологій планеризму у Львові.

У 1932 році разом із Владиславом Яворським видав перший польський підручник з аматорського будівництва планерів.

Наприкінці 1935 року став головним конструктором військових планерських майстерень у Кракові, а через рік — керівником будівельної групи на Підляському авіаційному заводі (PWS — Podlaska Wytwórnia Samolotów) у Бяла-Підляській. Там побудував планери WWS-1 Salamandra, WS-2 Żaba i WWS-3 Delfin.

У вересні 1939 року переїхав із дружиною до Франції, де працював на авіаційному заводі в Тулузі. Згодом їде до Франції, а в 1940 — до Англії.

У березні 1941 року виїхав до Канади, де розпочав роботу в авіакомпанії De Havilland Air Canada, що у Торонто.

У 1942 році переїхав на канадський завод дерев'яних літаків, де зайняв посаду головного інженера.

Упродовж 1942–1959 років читав лекції на авіаційному факультеті Торонтського університету.

У 1946–1959 роках працював у А. В. Roe Canada Ltd в Торонто на посаді керівника групи міцності конструкцій, дизайнера, а потім керівника бюро попереднього проектування. Брав участь у проектуванні реактивних літаків: винищувач Avro Canada CF-100 Canuck, пасажирський Avro Canada CF-102 Jetliner, надзвуковий винищувач Avro Canada CF-105 Arrow та літаюча тарілка Avro Canada VZ-9 Avrocar. Згодом розробив дизайнерське рішення, яке врятувало 600 літаків CF-100 від утилізації.

У 1951 році Канадська асоціація планеристів нагородила його спеціальним дипломом та званням почесного члена за будівництво планеристів.

У 1959–1966 роках був керівником конструкторського бюро Секції дозвукової аеродинаміки Національної дослідницької ради Канади, що в Оттаві.

У 1969 році став консультантом з питань аеродинаміки та довговічності великих вітряків та проблем, пов'язаних з посадкою вертольотів на борт кораблів.

Польський авіаконструктор також займався художнім живописом. Представляв свої картини на багатьох виставках та спроектував вітражі над головним вівтарем св. Гіацинт в Оттаві. Був одружений, дружину звали Веронікою.

17 червня 1988 помер у Торонто, де й похований.

Авіаконструктор був піонером у будівництві планерів у Польщі та одним із провідних конструкторів планерів у світі. Своєю конструкцією, особливо високопродуктивними планерами, сприяв тому, що Польща стала другою (після Німеччини) державою планеризму у світі.

У 1924–1950 роках спроектував 21 тип планерів, 18 з яких було зреалізовано (виготовлено понад 1000). На своїх планерах PWS-101, PWS-102 та PWS-103 застосував новий тип повітряних гальм за власною ідеєю.

Ще одним його винаходом було швидковід'єднуване з'єднання рульового приводу, що дозволяє швидко збирати та розбирати вітрильник.

У компанії PWS разом із Зигмунтом Яблонським сконструював, згідно з попереднім проектом Францішека Мішталя, двомісний двомоторний навчальний літак PWS-33 Wyżeł (побудований у 1938 та 1939 роках, призначений для виробництва), в якому він використовував перше у світі покриття корпусу опуклою фанерою. Це ініціювало використання опуклої фанери для покриття фюзеляжу літаків. Його метод просторового формування фанери застосовувався в Канаді під час Другої світової війни при виробництві бойових літаків.

Продемонстрував свій дизайнерський талант у Канаді, коли знайшов спосіб усунути тріщини крил винищувача CF-100 Canuck за допомогою з'єднаного штифтом з'єднання в потрісканому місці та врятував 600 літаків від злому.

• CW-II (1929) та CW-III (1929, побудовано 20), на CW-II у 1929 році було встановлено рекорд тривалості польоту 2 год 11 хв;
• CW-IV — перший польський двомісний планер (1930, побудовано 2), на ньому встановлено 4 національних рекорди;
• школа CWJ, побудована разом із Владиславом Яворським (1931, побудовано 80);
• навчально-пілотажний ITS-II (1932, побудовано 3);
• шкільний CWJ-bis Scout (1932, побудовано 80);
• виступ CW-5bis (1933, 19 штук, 8 національних рекордів), пілотаж CW-7 (1934, 10) та навчальний CW-8 (1934, 30);
• WWS-1 Salamandra (1936, 180 штук до війни, 264 після війни, понад 50 штук за ліцензією в Югославії, Румунії та Китаї та 300 штук навчального варіанту Емуше у Франції);
• парапланери PWS-101 (1937, побудовано 11) та PWS-102 (1939, 2), на PWS-101 Петро Мінарський пролетів 351 км під час 1-го чемпіонату світу з планеризму у Вассеркуппе в Німеччині, а Тадеуш Гура 18 травня 1938 році — 578 км, за що він був нагороджений медаллю Лілієнталя Міжнародною авіаційною федерацією FAI, як перший пілот у світі;
• DH Sparrow (1942, 1 примірник) та CWA Wren (1943, 1 примірник), CWA Robin (1944, 1 примірник).

Автор багатьох статей та наукових досліджень у галузі проектування планеристів та літаків, а також суміжних питань авіаційної техніки та машинобудування.

1. Czerwiński, W. J. Jakimiuk — Military Transport Gliders. Could Be, Canadian Aviation, 1941
2. Czerwiński, W. J. Jakimiuk — Glider Training, Canadian Aviation, 1941
3. Czerwiński — The Canadian ‘’Robin". Sailplane Ready for Postwar Production, Canadian Aviation, 1943
4. Czerwiński — Utility Gliders and Their Design, Soaring, USA
5. Czerwiński — Two Polish Sailplanes, Aeronautics, Great Britain
6. Czewriński and B.S. Shenstone — Two Seat Sailplanes, Aero Digest, USA
7. Czerwiński — Assembly Gluing for Small Workshops, Wood, Great Britain, 1949
8. Czerwiński and B. S. Shenstone — An Experiment in Teaching Design, The Engine, J. Can
9. Czerwiński — Manpower Flight — Myth or Reality, Canadian Aeronautics and Space Journal, 1961

• http://slownikpolskiejmodernizacji.pl/index.php/Czerwi%C5%84ski_Wac%C5%82aw [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.]
• http://halecki.org/wybitni-polacy-w-kanadzie/inz-waclaw-czerwinski/ [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Jerzy Płoszajski: Technicy lotnictwa polskiego na Zachodzie 1939—1946. Warszawa: Z.P. Poligrafia, 2007. ISBN 0-9522473-0-5. OCLC 749530918.
• https://www.worldcat.org/title/ogolne-wiadomosci-o-szybownictwie/oclc/837072739