Васильченко Гнат Михайлович

Гнат Михайлович Васильченко
Гнат Михайлович Васильченко;
Генерал-майор; генеральний хорунжий
Загальна інформація
Народження	30 січня 1872; Ізюм, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть	15 січня 1920 (47 років); Одеська губернія, Українська СРР; (загиблий у бою)
Громадянство	Російська імперія
Alma Mater	Академія Генерального штабу
Військова служба
Роки служби	1895—1920
Приналежність	Російська імперія
Рід військ	Піхота
Війни / битви	Перша світова війна,; Громадянська війна в Росії
Командування
	8-й Катеринославський корпус гетьмана Скоропадського;; Загін генерала Васильченка;
Нагороди та відзнаки
Орден Святої Анни 3 ступеня	Орден Святої Анни 4 ступеня
	Орден Святого Станіслава 3 ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васильченко.

Гнат Михайлович Васильченко (30 січня 1872, Ізюм, Харківська губернія — 1920, район Одеси) — військовий діяч РІА та Гетьманату, найвищі звання відповідно генерал-майор та генерал-хорунжий, учасник білого руху.

Життєпис

Народився в Ізюмі. Закінчив Ізюмське реальне училище, Олексіївське військове училище в м.Москва (1895), Миколаївську академію Генерального штабу (1906). Служив у 32-й гарматній бригаді в м.Рівне, Кавказькому військовому окрузі.

Учасник Першої світової війни, з 15.6.1915 р. — полковник, з листопада 1917 — генерал-майор, командувач російського 5-го Кавказького корпусу. У березні 1918 р. вивів частину своїх військ зі східної Туреччини на південь України. У 1918 році — на службі в Армії Української Держави, командир 8-го Катеринославського корпусу. Під час Протигетьманського повстання зі своїми частинами вирушив до Криму на з'єднання з білогвардійськими військами (так званий «Катеринославський похід»). У 1919 році — у білогвардійських військах Збройних Сил Півдня Росії. Навесні 1919 року — командир бригади в Кримському корпусі. У другій половині 1919 року — командир зведеного полку, бригади 34-ї дивізії у складі 4-ї піхотної дивізії. Восени 1919 року брав участь у боях з армією УНР, махновськими повстанськими формуваннями.

Загинув у бою з більшовиками, на початку 1920 року в районі Одеси.

Джерела

Михайло Омелянович-Павленко. Спогади командарма (1917—1920). — Київ. — Темпора. 2007. — 552 с.
Буравченков А. О. Васильченко Гнат Михайлович [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 447. — ISBN 966-00-0734-5.
Ярослав Тинченко. Офіцерський корпус армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга 1. Київ. «Темпора». 2007. -536с. с.71-72.
Я.Тинченко. Українські збройні сили: березень 1917 р.-листопад 1918 р. (організація, чисельність, бойові дії). Київ. «Темпора». 2009. -480с. с.296-304.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.