 РКР «Варяг» ТОФ РФ, Владивосток
| |
| Історія | |
|---|---|
| |
| Назва: | «Варяг» |
| Однойменні: | бронепалубний крейсер «Варяг» |
| Будівник: |
Суднобудівний завод імені 61 комунара, Миколаїв, УРСР,  СРСР |
| Закладений: | 31 липня 1979 року |
| Спуск на воду: | 28 серпня 1983 року |
| Прийнятий: | 25 грудня 1989 року |
| Порт припису: | Владивосток |
| Відзнаки та нагороди: |
 Орден Нахімова |
| Статус: | в бойовому складі флоту |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | проєкт 1164 «Атлант», клас «Слава» |
| Тип: | ракетний крейсер |
| Водотоннажність: | |
| Довжина: | 186,4 м |
| Ширина: | 20,8 м |
| Осадка: | 8,4 м |
| Потужність: | ГЕУ Газотурбінна: 2 ГТА М-21 по 71000 к.с. кожний (по 2 форсажні газові турбіни М-8КФ 2×27500 к.с., маршова газова турбіна М-70 10000 к.с., допоміжна газова турбіна ТУК 6000 к.с.) та ЕЕУ 6 турбогенераторів по 1500 кВт і 6 по 1250 кВт |
| Швидкість: | |
| Дальність плавання: |
|
| Автономність: | 30 діб |
| Екіпаж: | 485 осіб (66 офіцерів) |
| Навігаційне та радіолокаційне обладнання: | |
| Озброєння: |
|
| Авіаційне обладнання: | 1 x вертоліт Ка-27ПЛ в палубному ангарі |
«Варяг» («Червона Україна») — радянський і російський ракетний крейсер проєкту 1164 (шифр «Атлант», англ. Slava class за класифікацією НАТО). Третій корабель у серії, збудований на судобудівному заводі імені 61 комунара у Миколаєві у першій половині 1980-х рр.. Флагман російського Тихоокеанського флоту.
Історія
Крейсер було закладено в 1979 році, спущено на воду в 1983, вступив у стрій 16 жовтня 1989 року. Початково мав назву «Червона Украина». Після розпаду СРСР крейсер перейшов до Росії; у 1996 році був перейменований на «Варяг». З 2002 року є флагманом Тихоокеанського флоту замість важкого атомного ракетного крейсера «Адмірал Лазарєв». У 2005 році крейсер «Варяг» у складі відділення військових кораблів Тихоокеанського флоту відвідав з діловим візитом Малайзію, Індонезію, султанат Бруней і КНР. З 2006 по 2008 рр. проходив ремонт на «Дальзаводі». У жовтні 2008 року відвідав з неофіційним візитом південнокорейський порт Пусан. У квітні 2009 року відвідав з офіційним візитом китайський порт Циндао.
У червні 2010 відвідав з неофіційним візитом американський порт Сан-Франциско. 9 листопада 2010 року прибув з неофіційним візитом у південнокорейський порт Інчхон. На нього була покладена історична місія доставки на батьківщину реліквій свого легендарного попередника — російського крейсера «Варяг», а також завдання із забезпечення перебування у Південній Кореї Президента РФ Дмитра Медвєдєва у період проведення самміту «великої двадцятки», який відбувся у Сеулі 10-12 листопада 2010 року. У листопаді 2014 був направлений з метою демонстрації сили у район Австралії[1][2]. На саміті G-20 Брисбені розглядалось питання агресії Росії проти України, який достроково покинув В. Путін[3].
Параметри
- Озброєння
- Протикорабельне — 16 пускових установок комплексу «Вулкан»
- Протичовнове — два торпедні апарати, реактивні бомбові установки РБУ-6000
- Протичовновий вертоліт Ка-25/Ка-27
- Протиповітряне — одна 130-мм установка АК-130, шість — АК-630, дві установки ЗРК «Оса-МА», вісім ЗРК С-300Ф «Риф»
- Кораблебудівні дані
- Водотоннажність — 11 280 т
- Довжина — 186,5 м
- Ширина — 20,8 м
- Висота — 42,5 м
- Осадка — 7,6 м
- Характеристики
- Швидкість — 32 вузли
- Дальність плавання — 7500 миль
- Автономність — 30 діб
- Екіпаж — 476 (510) чоловік
Фотогалерея
-
«Червона Україна» у 1990 році -
Під час переходу з Чорного моря до Тихого океану
Примітки
- ↑ Власти Австралии отправили навстречу военно-морскому «кортежу» Путина уже третий корабль и успокаивают население [Архівовано 17 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Австралия связала появление российского флота у своих берегов с визитом Путина на саммит G20 (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2014. Процитовано 16 листопада 2014.
- ↑ Путин досрочно покинул G20 [Архівовано 17 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)