Вальтер фон Бергманн
нім. Walter Friedrich Adolf von Bergmann
Ім'я при народженні	нім. Walter Friedrich Adolf von Bergmann[1]
Народився	16 квітня 1864(1864-04-16)[1]  Магдебург, Провінція Бранденбург, Прусське королівство[1]
Помер	7 березня 1950(1950-03-07)[1]  (85 років) Берлін, НДР[1]
Країна	Німецький Райх[2]
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Прусська військова академія (31 липня 1894)
Знання мов	німецька
Заклад	Міністерство війни Пруссіїd
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Фенріх , лейтенант[1] , оберлейтенант , капітан[1] , майор[1] , лейтенант-полковник[1] , полковник[1] , генерал-майор[1] , Generalleutnantd[1]  і генерал від інфантерії[1]
Батько	Julius von Bergmannd
Нагороди

Вальтер Фрідріх Адольф Бергманн, з 1887 року — фон Бергманн (нім. Walter Friedrich Adolf von Bergmann; 10 квітня 1864, Магдебург — 7 березня 1950, Берлін) — німецький воєначальник, генерал піхоти рейхсверу. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Вальтер Бергманн вступив до Прусської армії в 1882 році, служив в різних військових частинах. З 1891 року викладав протягом трьох років в Прусській військовій академії, після чого служив в Генеральному штабі в Берліні. З травня 1902 по листопад 1904 року служив в штабі 30-ї піхотної дивізії, після чого служив штабним офіцером в штабі XVI корпусу. На початку 1906 року знову служив в Генеральному штабі, після чого став командиром батальйону в 19-му піхотному полку. У листопаді 1910 року став начальником штабу XV корпусу, розташованого в Страсбурзі. В липні 1913 року очолив 31-й піхотний полк, на чолі якого зустрів початок Першої світової війни.

На початку Першої світової війни Бергман став заступником начальника штабу 1-ї армії під командуванням Александера фон Клюка. На цій посаді він взяв участь у вторгненні в Бельгію і прикордонних боях, а також в Першій битві на Марні. В травні 1915 року став начальником штабу III корпусу під командуванням Евальда фон Лохова, з яким він брав участь в боях під Аррасом і Ла-Бассі.

У листопаді 1915 року призначений начальником штабу 12-ї армії, займав цю посаду до жовтня 1916 року, після чого став начальником штабу 8-ї армії. У листопаді 1916 року став начальником штабу окупаційних сил в Румунії, займав цю посаду до лютого 1917 року, коли йому було доручено командування 113-ю піхотною дивізією, яка займала позиції в Ельзасі.

У вересні 1918 року Бергманн очолив LXVI. корпус, яким командував до кінця війни.

Після закінчення Першої світової війни Бергман деякий час перебував в резерві, а в січні 1919 року він став командиром 13-ї піхотної дивізії, якою він командував менше місяця, оскільки в лютому він отримав командування корпусом, названого його ім'ям. У жовтні 1919 року став командувачем 5-м військовим округом, після чого в квітні 1920 року прийняв командування 1-м військовим округом.

Бергман вийшов на пенсію 21 грудня 1922 року.

• Фенріх (15 квітня 1882)
• Другий лейтенант (16 жовтня 1882)
• Перший лейтенант (22 березня 1891)
• Гауптман (19 березня 1896)
• Майор (12 вересня 1902)
• Оберст-лейтенант (22 травня 1909)
• Оберст (22 квітня 1912)
• Генерал-майор (24 грудня 1914)
• Генерал-лейтенант (15 липня 1918)
• Генерал піхоти (18 грудня 1920)

• Орден Червоного орла
  • 4-го класу
  • 3-го класу з бантом і короною
  • 2-го класу з мечами і дубовим листям
• Орден Корони (Пруссія)
  • 4-го класу
  • 3-го класу
  • 2-го класу з мечами і зіркою
• Столітня медаль (1897)
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (1907)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден «За заслуги» (Баварія) 2-го класу
• Орден Альберта (Саксонія), командорський хрест 1-го класу з мечами
• Орден Фрідріха (Вюртемберг), командорський хрест 2-го класу з мечами
• Орден Церінгенського лева, командорський хрест 2-го класу з мечами
• Ганзейський Хрест (Гамбург)
• Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу
• Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц) 2-го класу
• Орден дому Саксен-Ернестіне, лицарський хрест 2-го класу з мечами
• Почесний хрест (Ройсс) 1-го класу з мечами
• Орден Франца Йосифа, командорський хрест
• Військова медаль (Османська імперія)
• Pour le Mérite (8 травня 1918)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами

• Bei einer deutschen Angriffsdivision während dreier Offensiven des Jahres 1918, Verlag E. S. Mittler & Sohn, Berlin 1935
• Die Zurücknahme der 113. Infanterie-Division hinter die Marne am 19./20. Juli 1918, Verlag E. S. Mittler & Sohn, Berlin 1936

• Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1929, S. 33
• Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914, Hrsg.: Kriegsministerium, Ernst Siegfried Mittler & Sohn, Berlin 1914, S.196

• Вальтер фон Бергманн на сайті Prussianmachine.com [Архівовано 2 листопада 2019 у Wayback Machine.]
• Вальтер фон Бергманн на сайті Deutschland14-18.de [Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine.]
• Вальтер фон Бергманн на сайті Lexikon-der-Wehrmacht.de [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]

1. ↑ ^{а б в г д е ж и к л м н п р} Akten der Reichskanzlei / Hrsg.: Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, Bundesarchiv — Verlag Walter de Gruyter.
   d:Track:Q685753d:Track:Q421880d:Track:Q98818d:Track:Q1419226
2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #133570886 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578