Вальтер Гьорман фон Гьорбах | |
---|---|
Народився | 2 серпня 1865 с. Гнаденвальд (Тіроль), Австрійська імперія |
Помер | 15 березня 1946 (80 років) м. Інсбрук, Австрія |
Місце проживання | м. Чернівці |
Країна | Австро-Угорщина, Австрія |
Діяльність | правник, викладач університету |
Alma mater | Інсбрукський університет |
Галузь | юриспруденція, педагогіка |
Заклад | Чернівецький університет |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Відомий завдяки: | як правник, педагог, ректор Чернівецького університету, ректор Ісбрукського університету |
Батько | Ludwig Hörmann von Hörbachd |
Вальтер Гьорман фон Гьорбах (нім. Walther Hörmann von Hörbach; * 2 серпня 1865, с. Гнаденвальд (Тіроль), Австрійська імперія — † 15 березня 1946, м. Інсбрук, Австрія) — доктор права, професор, викладач церковної історії юридичного факультету Чернівецького університету.
Ректор Чернівецького університету в 1903-1904 навчальному році, ректор Інсбрукського університету в 1915-1916 навчальному році
Біографія
Вальтер Гьорман син відомих австрійських митців: письменника Людвіга Гьорман фон Гьорбах і поетеси Анжеліки фон Гьорман.
Вивчав правознавство в Інсбрукському університеті, в 1883 році був членом студентського корпусу (братства) Corps Athesia Innsbruck.
Після отримання вченої степені доктора філософії з 1888 до 1895 року перебував на службі фінансової прокуратури Тіроля.
Перебуваючи на службі, паралельно пройшов у 1891 році габілітацію з канонічного права (церковного права) у Віденському університеті і в той же рік габілітацію в університеті Інсбрука.
У 1895 році він був призначений екстраординарним професором канонічного права в університеті Інсбрука .
1897 призначений екстраординарним професором канонічного права в Чернівецькому університеті, а в 1900 році як професор канонічного права в цьому ж університеті.
На 1903-1904 навчальний рік Вальтера Гьормана обирають ректором Чернівецького університету.
У 1908 році він був призначений наступником Людвіга Вагрмунда (Ludwig Wahrmund) як ординарний (повний) професор канонічного права та цивільного процесуального права в університеті Інсбрука.
У 1915-1916 навчальному році він був ректором Інсбрукського університету.
У центрі уваги його наукових досліджень була історія шлюбного права.
Основні публікації[1]
- Die desponsatio impuberum (1891);
- Die Tridentinische Trauungsform in rechtshistorischer Beurteilung (1904);
- Zur Würdigung des vatikanischen Kirchenrechts (1917);
- Bußbücherstudien (1940).
Примітки
- ↑ Німецькою мовою.
Джерела
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Імена славних сучасників. Довідково-біографічне видання. Упорядники: Неоніла Струк, Олена Матвійчук,- ТОВ «Світ Успіху»: К., 2005.- 145 с.