Вальтер Веллер | |
---|---|
нім. Walter Weller ![]() | |
Основна інформація | |
Дата народження | 30 листопада 1939[1][2][…] ![]() |
Місце народження | Відень, Третій Райх[1] ![]() |
Дата смерті | 14 червня 2015[2][3][…] (75 років) ![]() |
Місце смерті | Відень, Австрія ![]() |
Поховання | Віденський центральний цвинтар ![]() |
Роки активності | з 1956 |
Громадянство | ![]() ![]() |
Професії | диригент, концертмейстер ![]() |
Освіта | Віденський університет музики й виконавського мистецтва ![]() |
Інструменти | скрипка ![]() |
Жанри | класична музика ![]() |
Членство | Віденський філармонічний оркестр ![]() |
Лейбли | Decca Records і Chandos Recordsd ![]() |
Нагороди | |
![]() ![]() |
Вальтер Веллер (нім. Walter Weller; 30 листопада 1939, Відень — 14 червня 2015, Відень) — австрійський скрипаль і диригент.
Біографія
Учень Ернста Моравеця і Франца Самохіла. Син скрипаля, який грав у Віденському філармонійному оркестрі, Веллер був прийнятий в цей уславлений колектив уже в 17-річному віці, а в 22 роки розділив з Віллі Босковскі пост його концертмейстера, залишаючись на цій посаді до 1972 року. Рівночасно в 1958—1969 роках Веллер керував власним струнним квартетом. У той же час Веллер почав брати уроки диригування у Йозефа Кріпса і в 1966 році дебютував за диригентським пультом. З 1969 року працював диригентом Віденської державної опери[5]. У 1971—1972 роках Веллер займав пост ґенеральмузікдіректор Дуйсбурга, потім очолював ряд європейських оркестрів: Тонкюнстлероркестр (1975—1977), Ліверпульський філармонійний оркестр (1977—1980), Королівський філармонічний оркестр (1980—1985), Шотландський національний оркестр (1991—1996); на останньому посту Веллер завоював таку репутацію, що Банк Шотландії помістив його зображення на спеціальному випуску банкноти в 50 фунтів стерлінгів. З 1994 року Веллер керував також Базельським симфонічним оркестром, а в 2007 році став головним диригентом Національного оркестру Бельгії.
Серед помітних записів Веллера-диригента — Перша і Дев'ята симфонії Дмитра Шостаковича з Оркестром романської Швейцарії, симфонії Сергія Прокоф'єва з Лондонським симфонічним і Лондонським філармонічним оркестрами. Рівночасно Веллер вважався, насамперед, фахівцем з творчості Моцарта і Бетовена; також, Веллер з ліверпульським філармонічним оркестром вперше виконав в 1988 році так звану Десяту симфонію Бетовена — 15-хвилинну композицію, реконструйовану на основі чернеток Бетовена шотландським музикознавцем Баррі Купером[6] .
Примітки
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #128660155 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Discogs — 2000.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Familie Weller // Österreichisches Musiklexikon [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.].
- ↑ Sheila Rule. Beethoven's 10th Is Played in London // The New York Times, 20 октября 1988. (англ.)
Посилання
- Біографія і фотографії(нім.)
- Народились 30 листопада
- Народились 1939
- Уродженці Відня
- Померли 14 червня
- Померли 2015
- Померли у Відні
- Поховані на Центральному цвинтарі Відня
- Випускники Віденської консерваторії
- Кавалери Великого срібного почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Кавалери Австрійського почесного хреста «За науку та мистецтво»
- Австрійські диригенти
- Австрійські скрипалі