Бої під Радовичами
Друга світова війна Бої УПА
Місце бою УПА проти гітлерівців у с. Радовичі
51°03′30″ пн. ш. 24°35′37″ сх. д. / 51.058333333333° пн. ш. 24.593611111111° сх. д. / 51.058333333333; 24.593611111111
Дата: 7 — 9 вересня 1943 Місце: Радовичі, Волинська область, Україна Результат: Перемога УПА
Сторони
Українська Держава[1] Українська Повстанська Армія	Третій Райх  Вермахт Польска домоміжна поліція
Командувачі
Олекса Шум («Вовчак») — командир Леонід Повідзон («Байда») Тихон Зінчук («Кубик»)	Еріх фон дем Бах Ганс-Адольф Прюцманн Вільгельм Гюнтер
Військові формування
9 сотень УПА, з них: курінь Олексія Громадюка, курені «Щуки» і «Яреми», сотні «Байди» та «Кубика», вишкільна сотня артилерії, сотня «Запорожця» інші підрозділи	каральні загони частин Вермахту, підрозділи польської допоміжної поліції
Військові сили
> 1000 повстанців	~ 2000 гітлерівців, 3 бронемашини, бронепоїзд
Втрати
~ 40 вбитих, 3 поранених	~ 75 вбитих, підбитий бронепоїзд (?) За версією В. Новака «Крилатого»: 208 вбитих За версією польських ветеранів: 26 вбитих

Бій під Радовичами — бій між силами УПА та військами Третього Райху і польською допоміжною поліцією, що відбувся з 7 по 9 вересня 1943 року під с. Радовичі Турійського району Волинської області.^[2]

У бою брали участь дев’ять сотень УПА, понад 1000 повстанців, та близько 2000 гітлерівців. Це був один з найбільших боїв УПА на Волині.

Під час Другої світової війни Турійський район був центром кривавого українсько-польського етнічного конфлікту.

На початку вересня 1943 року в цьому районі підрозділи УПА вели бої з польськими загонами Армії Крайової та базами польської самооборони. Для операції проти поляків було виділено кілька куренів групи УПА "Турів", якими керував Олекса Шум.^[3]

7 вересня 1943 року відбувся похід УПА в сусіднє село Засмики, де знаходилася база польської самооборони. Німецька військова частина, розквартирована в Ковелі, в рамках антипартизанських акцій прямувала здійснювати каральні операції проти УПА, і натрапила на з'єднання «Вовчака», що призвело до бою під Радовичами.

У місці ведення українсько-польських боїв 7 вересня з'явилися гітлерівські армійські підрозділи. Спершу рота Вермахту несподівано натрапила на засідки, організовані сотнями Леоніда Повідзона «Байди» та Тихона Зінчука «Кубика».

Під час першого бою німці втратили 5 убитими й 11 полоненими.

8 вересня гітлерівці відправили каральну експедицію із Ковеля в силі батальйону піхоти (470 вояків) і трьох броньованих машин та бронепоїзда. Розпочалися запеклі бої з використання з обох боків артилерії.

У боях брало участь дев'ять сотень УПА — курінь Олексія Громадюка, курені «Щуки» і «Яреми», а також вишкільна сотня артилерії під командою «Розважного», сотня «Запорожця» та ін. — всього понад 1000 повстанців під загальним керівництвом Олекси Шума. Повстанці здобули 59 одиниць зброї, убили начебто 208 противників, за свідченням учасника бою В. Новака «Крилатого».

Ветерани польського підпілля стверджують, що в цьому бою Вермахт втратив лише 26 своїх солдатів, вказують на те, що тіла гітлерівців були сильно помордовані. Проте навряд в такому бою у повстанців була можливість знущатися над трупами.

Помордованими могли бути хіба що 11 гітлерівців, захоплених 7 вересня в полон. Припустивши, що вбитих 8-9 вересня було стільки ж, скільки захоплено зброї (59 чоловік) і додати до цього числа 11 убитих полонених і 5 убитих напередодні, то вийде доволі вірогідне число — 75 чоловік. Враховуючи, що німці атакували на незнайомій території, вони цілком могли втратити стільки людей за три дні.

Запеклі бої з використанням артилерії тривали дві доби. Ворожий бронепоїзд було пошкоджено, загинуло 75 гітлерівців, чимало поранено. Вояки УПА мали тактичну перевагу, але були гірше озброєні, тож увечері 9 вересня відійшли вглиб лісового масиву.

Із боку УПА в бою під с. Радовичами загинуло 40 вояків, 3 поранено, здобуто багато трофейної зброї. Налякані поразкою нацисти, боячись штурму УПА залізничного вузла м. Ковель, ввели у місті особливий стан.

1. Боляновський А. Боротьба УПА проти нацистського окупаційного режиму. 1943 рік // Українська Повстанська Армія в боротьбі проти тоталітарних режимів. - Львів, 2004. - С 178

2. Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С. 312

3. Дзьобак В. 1943-й - рік посилення, оновлення і активізації боротьби//ОУН і УПА в 1943 році. Документи. - Київ, 2008. – С.40, 43.