Біба Петро Микитович | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||
Народився | 1 липня 1913 Новомиргород | |||||
Помер | 22 березня 2002 (88 років) | |||||
Громадянство | ![]() ![]() | |||||
Діяльність | журналіст, поет, видавець | |||||
Членство | Національна спілка письменників України | |||||
Партія | КПРС | |||||
Нагороди |
| |||||
| ||||||
Петро́ Мики́тович Бі́́ба (* 1 липня 1913, Новомиргород — † 2002), український поет, 1948 — член спілки письменників України, заслужений працівник культури УРСР. Нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
Життєпис
Походив з сім'ї службовця. Ще школярем почали друкувати його вірші.
Після трудової школи працював у редакціях газет — Новомиргородської районної та Нікопольської міської. Друкувався у дитячих журналах — «Більшовиченята», «Червоні квіти».
Учасник Другої світової війни — сержант, помічник командира мінометного взводу, згодом — 212-ї мотострілецької дивізії. Брав участь у боях за Шепетівку, Черкаси, Кременчук, виходив з оточення по німецьких тилах. У вересні 1941 поранений в бою під Хмільником. Після лікування в госпіталі командував мінометним взводом Закавказького фронту. Важко поранений у жовтні 1942-го при штурмі Санчарського перевалу. Війну закінчив старшиною.
В післявоєнний час редагував альманах «Вогні Придніпров'я». 1950 року заочно закінчив Нікопольський учительський інститут. Наприкінці 1950-х — відповідальний секретар дніпропетровської обласної газети «Зоря».
В 1962–1975 роках був головним редактором газети «Культура і життя».
1948 року вийшла його перша збірка поезій «Братерство» (перевидана 1983), згодом:
- 1951 — «Великий почин»,
- 1956 — «З любов'ю»,
- 1958 — «Слухаю серце»,
- 1961 — «А ми — навколо Сонця»,
- 1967 — «Струм»,
- 1970 — «Вись»,
- 1973 — «Час»,
- 1980 — «Краплини теплого дощу»,
- 1982 — «Година зоряна — життя»,
- 1986 — «З вершини літа»,
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/2/2d/%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%B8.jpg/275px-%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%B8.jpg)
Деякі його вірші перекладені азербайджанською, білоруською, болгарською, вірменською, естонською, російською, чеською мовами.
У Новомиргороді — рідному місті письменника, в листопаді 2015 року його іменем названо вулицю.
В журналі «Перець» № 13 за 1973 р розміщено дружній шарж А. Арутюнянца, присвячений 60-літтю П. Біби.[1]
Примітки
- ↑ Журнал перець 1973 13. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 28 березня 2021.
Джерела
Богуш П. Перекази про Запорозьку Січ і їх відгомін у поетичному слові (теми козацтва у поезії Петра Біби) / Павло Богуш // Нар. творчість та етнографія. — 2002. — № 5—6. — С. 78—81.
Посилання
- Біба Петро
- Прес-центр[недоступне посилання з травня 2019]
- Біба Петро Микитович
- Петро Біба [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Магнітне поле життєлюба. Петро Біба: яким він був у житті? [Архівовано 27 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Народились 1 липня
- Народились 1913
- Померли 22 березня
- Померли 2002
- Члени НСПУ
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Заслужені працівники культури України
- Нагороджені Почесною грамотою Президії ВР УРСР
- Уродженці Новомиргорода
- Українські поети
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Українські журналісти