| Бюльбюль темноголовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Темноголовий бюльбюль (підвид P. b. barbatus, Марокко)
.jpg) Темноголовий бюльбюль (підвид P. b. inornatus, ліс Букау, Гамбія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pycnonotus barbatus (Desfontaines, 1789) | ||||||||||||||||
 Ареал комплексу видів темноголового бюльбюля | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Turdus barbatus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Бюльбю́ль темноголовий[2] (Pycnonotus barbatus) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae). Мешкає в Північній, Західній і Центральній Африці. Є національним птахом Ліберії[3].
Опис
Довжина птаха становить 18-19 см, розмах крил 26,5–30,5 см, вага 25,5–40 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення переважно сірувато-коричневе, живіт дещо світліший, голова темна-коричнева. Хвіст відносно довгий, дзьоб короткий і тонкий, злегка вигнутий. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорні. Навколо очей темна пляма, не завжди помітна.
Підвиди
Виділяють п'ять підвидів:[4]
- P. b. barbatus (Desfontaines, 1789) — Марокко, північ Алжиру і Тунісу;
- P. b. inornatus (Fraser, 1843) — від Мавританії і Сенегалу до західного Чаду і північного Камеруну;
- P. b. gabonensis Sharpe, 1871 — від центральної Нігерії і центрального Камеруну до Габону і півдня Республіки Конго;
- P. b. arsinoe (Lichtenstein, MHK, 1823) — східний Чад, південний Судан, північ Південного Судану і долина Нілу в Єгипті;
- P. b. schoanus Neumann, 1905 — південний схід Південного Судану, Ефіопія і Еритрея.
Саванові, сомалійські і триколірні бюльбюлі раніше вважалися конспецифічними з темноголовим бюльбюлем, однак Міжнародна спілка орнітологів визнала їх окремими видами у 2017 році.
Поширення і екологія
Темноголові бюльбюлі поширені в Північній, Західній і Центральній Африці. Були зафіксовані випадки гніздування на півдні Іспанії, в муніципалітеті Таріфа. Темноголові бюльбюлі живуть в різноманітних природних середовищах, зокрема в лісах, на узліссях, в чагарникових і прибережних заростях, на полях і плантаціях, в саванах і напівпустелях, парках і садах.
Поведінка
Темноголові бюльбюлі зустрічаються парами і невеликими зграйками. Вони живляться плодами, нектаром і комахами. Сезон розмноження триває з вересня по грудень. Гніздо чашоподібне, розміщується в густій рослинності на деревах або в чагарниках. В кладці 2-3 яйця. Темноголові бюльбюлі іноді стають жертвами гніздового паразитизму строкатих зозуль. Інкубаційний період триває 12-14 днів.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Pycnonotus barbatus. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 2 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ National Birds (англійською) . Архів оригіналу за 14 січня 2017. Процитовано 12 лютого 2017. [Архівовано 2017-01-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Bulbuls. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 2 січня 2022.
Джерела
- Birds of The Gambia by Barlow, Wacher and Disley, ISBN 1-873403-32-1
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |