Бурлюк Микола Давидович
1912
Народився	4 травня 1890(1890-05-04) Котельва, Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія (нині Полтавська область, Україна)
Помер	27 грудня 1920(1920-12-27) (30 років) Херсон, УНР
Громадянство	Російська імперія→ УНР
Національність	українець
Діяльність	письменник, теоретик мистецтва
Alma mater	фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd
Мова творів	російська
Бурлюк Микола Давидович у Вікісховищі

|Примітки=

Мико́ла Дави́дович Бурлю́к (*22 квітня (4 травня) 1890(18900504), слобода Котельва, Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія (нині Полтавська область, Україна) — † 27 грудня 1920, Херсон, УНР) — український російськомовний письменник, теоретик мистецтва.

Брат Давида Бурлюка, Володимира Бурлюка та Людмили Бурлюк-Кузнецової.

У 1909 році закінчив Херсонську гімназію.

У 1909—1914 роках навчався на історико-філологічному та фізико-математичному факультетах Петербурзького університету.

У 1915—1917 роках — на військовій службі.

Під час Української революції служив в арміях різних сторін, але з 1919 року переховувався від мобілізації як білих, так і червоних. Арештований червоними в Херсоні в грудні 1920 року, коли спробував стати на військовий облік — був розстріляний 27 грудня по постанові «трійки» 6-ї армії в превентивних цілях, «бажаючи скоріше очистити РРФСР від осіб підозрілих, які в будь-який момент свою зброю можуть підняти для придушення влади робітників і селян».

Перші поетичні спроби припадають на 1910 рік у колективних збірках «Студия импрессионистов» (книга 1) і «Садок судей» (випуск 1), що побачили світ у Санкт-Петербурзі.

Від 1912 року був учасником основних видань «Гілеї» та футуристичних виступів у Санкт-Петербурзі, Москві.

Сумський поет Олександр Вертіль першим в історії України здійснив переклад віршів Миколи Бурлюка рідною для нього українською мовою. 2014 року в київському видавництві «Ярославів Вал» вийшла друком збірка «Поети брати Бурлюки. Тонкофінгерпринт», у якій зібрані 140 віршів Давида та Миколи Бурлюків. Це видання-білінгва: вірші друкуються і в оригіналі, і в перекладі. Вступне слово до збірки «Давид і Микола Бурлюки. І довкола» написав відомий український культуролог і вчений Вадим Скуратівський, післямову «Чукурюк!» — знаний мистецтвознавець, професор Дмитро Горбачов^[1].

1. ↑ Дмитрук, Сергій (27 березня 2015). «У віршах Давида Бурлюка нуртує українська душа». Урядовий кур'єр. Процитовано 5 грудня 2023.

• Пилипчук Р. В. Бурлюк Микола Давидович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9. — С. 624.
• Деменок Е. Л. Новое о Бурлюках // Дрогобыч, 2013.
• Поети брати Бурлюки. Тонкофінгерпринт : поезії / Д. Бурлюк, М. Бурлюк ; пер. з рос. О. Вертіля ; передмова В. Скуратівського ; післямова Д. Горбачова. — Київ : Ярославів Вал, 2014. — 262 с. : іл.

• Terra Futura. Миколай Давидович Бурлюк
• Крусанов. Матеріали до біографії Миколи Бурлюка [Архівовано 1 грудня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Вірші Миколи Бурлюка (рос.)