Буланкін Іван Миколайович
Народився	21 січня (3 лютого) 1901(1901-02-03) (123 роки) Тенькиd, Теньківська волостьd, Свіязький повітd, Казанська губернія, Російська імперія
Помер	31 жовтня 1960(1960-10-31)[1] (59 років) Харків, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Поховання	Міське кладовище № 2
Країна	СРСР
Діяльність	науковець
Alma mater	Харківський інститут народної освіти
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Посада	ректор Харківського університету
Науковий ступінь	академік АН УРСР
Членство	НАНУ
Партія	КПРС
Нагороди

Буланкін Іван Миколайович (нар. 21 січня (3 лютого) 1901(19010203) , с. Теньки, тепер Камсько-Устьїнського р-ну Татарської АРСР — 31 жовтня 1960, Харків) — український радянський біохімік, академік АН УРСР (1951), заслужений діяч науки УРСР (1951). Член КПРС з 1924.

Народився в сім'ї селянина. Батько крім занять землеробством працював в Волзькому пароплавстві матросом, штурвальним, пізніше — сторожем в рідному селі. Помер у 1923 р. Мати займалася домашнім господарством, померла в 1924 р.

Буланкін У 1911 р. закінчив сільську школу. З 1912 по 1914 р був учнем літографа в приватній типо-літографії В. В. Вараксина в Казані. У 1915—1920 рр. займався разом з батьком хліборобством. Одночасно навчався у второклассной сільській школі (1918 р. була перетворена в школу 2-го ступеня).

Після закінчення школи в 1920 р. був призваний в Червону Армію. Служив червоноармійцем, потім — викладачем у навчальній школі 13-й стрілецької дивізії, а після її розформування — у навчальній школі окремої Заволжської бригади. Влітку 1921 р політвідділом бригади був відряджений до Харківського інституту народної освіти, де вступив на біологічний факультет.^[2] Учень О. В. Нагорного.

У 1926—1929 рр. був аспірантом сектору порівняльної фізіології науково-дослідної кафедри зоології ХІНО, у 1929—1931 рр.- асистент кафедри порівняльної фізіології, у 1930—1931 рр. — декан біологічного факультету ХІНО.

У 1931—1933 р.- доцент ХІНО, одночасно працював референтом Наркомосу України. У 1933 р. створив кафедру біохімії Харківського університету (на базі кафедри фізіології), яку очолював до кінця життя.

Разом з Г. Ф. Арнольдом та О. В. Нагорним брав участь у створенні Харківської філії Українського науково-дослідного зоологічного інституту (1930, з 1933 р. — Зоолого-біологічний інститут Харківського університету). Працював у цій установі науковим співробітником сектора загальної фізіології до 1941 р.

У 1933—1935 та у 1937—1939 рр. був проректором Харківського університету з наукової роботи.

З 1934 р. — професор, з 1936 р. — кандидат біологічних наук (вчений ступінь присвоєно без захисту дисертації). У лютому 1939 р. обраний членом-кореспондентом АН УРСР. З вересня 1939 р. — доктор біологічних наук (ступінь затверджено за матеріалами монографії «Закономерности старения золей и студней желатины»).

У роки німецько-радянської війни, з 1941 р. — професор, декан хімічного факультету Томського університету, з 1942 р. — завідувач кафедри колоїдної хімії, з 1942 р. — проректор з наукової роботи.

У 1944 р. повернувся до Харкова, відновив роботу на посаді завідувача кафедрою біохімії та проректора з наукової роботи університету.

З 1945 р. до кінця життя — ректор Харківського університету.

З 1951 р. — академік АН УРСР, Заслужений діяч науки УРСР.

Був нагороджений 3-ма орденами Трудового Червоного Прапора (1944^[3], 1948, 1954 рр.), медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

Основні праці присвячені вивченню хімії білків, зокрема проблемі оборотності денатураційних процесів у білках, питанням вікової й порівняльної біохімії тощо. Автор понад 160 наукових публікацій, низки монографій та підручників.

• Каліман П. А. Буланкін Іван Миколайович // Енциклопедія сучасної України: у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2019. — ISBN 944-02-3354-X.
• Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. Буланкін Іван Миколайович [Архівовано 6 серпня 2019 у Wayback Machine.]
• УРЕ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• О награждении орденами и медалями рабочих, колхозников, инженерно-технических работников, работников науки и культуры и партийно-советского актива города Харькова и Харьковской области УССР : [рос.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик. — 1944. — № 51 (311) (15 сентября). — С. 1—2.

Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.