48°6′29″ пн. ш. 35°2′41″ сх. д. / 48.10806° пн. ш. 35.04472° сх. д. / 48.10806; 35.04472 Буди́льський порі́г (лоцмани називали його Будило) — сьомий із дніпровських порогів, знаходився на відстані 3-х верст нижче Вовнизького. Довжина — 134 сажні. Цей поріг за кутом падіння води, швидкістю течії і глибиною особливо не заважав судноплавству по Дніпру. Хоча теж був засмічений камінням. Фарватер річки вище порога — 7, нижче порога — 9 футів. Існувала приказка: «Ти, лоцмане, пройшов Діда та Внука та й заліг спати; отже, не спи, а то Будило розбудить тебе»^[1].

Нині поріг затоплений водами Дніпровського водосховища.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Яворницький Д. І. Дніпрові пороги [Архівовано 30 серпня 2018 у Wayback Machine.]: Альбом фотогр. з географічно-історич. нарисом — Харків: Перша друкарня держ. видавництва України, 1928. — 76с., 69 іл.

• Д. С. Вирський. Будило [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 389. — ISBN 966-00-0734-5.