Бріг | |||
---|---|---|---|
нім. Brig-Glis | |||
| |||
Країна | Швейцарія | ||
Кантон | Вале | ||
Номерний знак | VS | ||
Населення | |||
- повне | 13 221 (31 грудня 2020) | ||
Площа | |||
- повна | 37.66 км² | ||
Висота | |||
- максимальна | 2736 м | ||
- мінімальна | 650 м | ||
Вебсайт | brig-glis.ch | ||
Код BFS | 6002 | ||
| |||
|
Бріг (нім. Brig, фр. Brigue, італ. Briga) або Бріг-Гліс (нім. Brig-Glis) — місто в Швейцарії в кантоні Вале, адміністративний центр округу Бріг[1].
Місто розташоване біля північного підніжжя перевалу Сімплон на відстані[2] близько 85 км на південний схід від Берна, 50 км на схід від столиці кантону — Сьйона. Бріг-Гліс має площу[3] 37,7 км², з яких на 11,7% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 12,1% використовуються в сільськогосподарських цілях, 48,4% зайнято лісами, 27,8% не є продуктивними (річки, льодовики або гори).
Місто Бріг лежить на висоті 681 метр над рівнем моря на південному березі річки Рона, в долині, що розділяє Бернські і Валліські Альпи. Місто оточене горами Глісгорн (нім. Glishorn, 2525 м), Фюльгорн (нім. Fülhorn, 2738 м), Штральгорн (нім. Strahlhorn 3200 м) і Шпарргорн (нім. Sparrhorn, 3012 м).
Назва «Бріг» походить від кельтського «briga», що означає «пагорб, городище». Перші археологічні знахідки в місті датуються бронзовою та залізною добою. Розкопки показують, що перше поселення на місці сучасного Брігу з'явилося в другій половині VII століття до нашої ери. За часів Римської імперії поселення розширили.
З XIII століття Бріг перебуває під владою єпископа Сьйону. З XVI століття Бріг стає головним регіональним центром верхнього Вале. 1690 року до Брігу були приєднані громади Хольці, Гліс і Гамза.
У XVII столітті найбільший вплив у місті Бріг мав купець і банкір Каспар Йодок фон Штокальпер (нім. Kaspar Jodok von Stockalper. Він контролював комерційні перевезення через перевал Сімплон, мав власні соляні копальні і здійснював будівництво в Брізі. Найзначимішою спорудою в місті досі є його родовий замок[4]. Але після втручання в політичне життя Штокальпер був вигнаний з міста, і багато років був змушений провести далеко від Брігу.
У період 1801—1806, під час наполеонівських воєн, за дорученням імператора Наполеона була побудована дорога через перевал Симплон. 9 жовтня 1806 року по ній було відкрито сполучення Італії з Брігом. Ця дорога втратила своє значення у XX столітті після побудови нової автомагістралі A9.
У 1878 році з Брігу на захід була прокладена залізниця. 1906 року відкрили першу чергу Симплонского тунелю до Італії. У 1913 році був відкритий південний портал Лечбергського тунелю, який сполучив Бріг з кантоном Берн; у 1926 році залізниця була прокладена до Гомсу.
У 1972 році після злиття трьох округів (Бріг, Гліс і Брігербад) був утворений округ Бріг-Гліс. У грудні 1998 року була відкрита кільцева автодорога Бріг-Гліс/Натерс, що стала частиною національного шосе A9.
Зміни населення | |
---|---|
Рік | Населення |
1850 | 1406 |
1860 | 1782 |
1870 | 1860 |
1880 | 2075 |
1888 | 2050 |
1900 | 3351 |
1910 | 3934 |
1920 | 4512 |
1930 | 4418 |
1941 | 4965 |
1950 | 5876 |
1960 | 7268 |
1970 | 8755 |
1980 | 9608 |
1990 | 10 602 |
2000 | 11 590 |
Джерело[5][6] |
2019 року в місті мешкало 13 079 осіб[3] (+4,9% порівняно з 2010 роком), іноземців було 16,3%. Густота населення становила 347 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 18% — особи молодші 20 років, 60,6% — особи у віці 20—64 років, 21,3% — особи у віці 65 років та старші. Було 5874 помешкань (у середньому 2,2 особи в помешканні). Із загальної кількості 9945 працюючих 103 було зайнятих в первинному секторі, 1478 — в обробній промисловості, 8364 — в галузі послуг.
Велика частина населення говорить на валійскому діалекті німецької мови.
У Брігу сходяться три залізниці: Симплонська залізниця (напрямок Домодоссола — Мілан, Італія), Лйочберська залізниця (Симплон — Лйочберг — Берн) і Маттерхорн — Готтарська залізниця (Дісентіс-Андерматт-Піспа — Церматт).
Бріг є частиною туристичного регіону Алеч. У старому місті розміщені ряд архітектурних пам'яток: палац Штокальпера, капела Святого Себастьяна, церква Святого духа (1673—1688)[7] та інші.
Місто Домодоссола (Італія), яке знаходиться на північному заході від Вербанії на 26 км, на північ від Турина на 125 км та північному заході від Рима на відстані приблизно 580 км.
- ↑ Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ а б Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- ↑ Gabriel Imboden. Schweizerische Kunstführer GSK, Band 778: Das Stockalperschloss in Brig. — Bern, 2005. — ISBN 3-85782-778-5.
- ↑ Бріг німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- ↑ Swiss Federal Statistical Office STAT-TAB Bevölkerungsentwicklung nach Region, 1850–2000 [Архівовано 30 вересня 2014 у Wayback Machine.] (нім.) доступ 29 січня 2011
- ↑ Carmela Kounen Ackermann. Schweizerische Kunstführer GSK, Band 569: Die Kollegiumskirche zum Heiligen Geist in Brig. — Bern, 1995. — ISBN 3-85782-569-3.
- Офіційний сайт Брига [Архівовано 18 серпня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
- Brig-Glis німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- Бріг, у Швейцарії // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Louis Carlen. Kaspar Jodok von Stockalper. Großunternehmer im 17. Jahrhundert. — Augsburger Universitätsreden. — Augsburg : Universität Augsburg, 1991. — Т. 20. — ISBN 0939-7604.
- Kaspar Jodok von Stockalper und das Wallis. Beiträge zur Geschichte des 17. Jahrhunderts. — Rotten-Verlag, 1991. — ISBN 3-907816-08-0.
- Louis Carlen, Gabriel Imboden. Die Handels- und Rechnungsbücher Kaspar Jodok von Stockalpers. Vorträge des Fünften Internationalen Symposiums zur Geschichte des Alpenraums. — Brig : Rotten-Verlag, 1999. — ISBN 3-907816-98-6.
- Gabriel Imboden. Kaspar Jodok von Stockalper 1609–1691. Sein Umfeld und sein Schloss. — Brig : Forschungsinstitut zur Geschichte des Alpenraums, 1991.