Брати Ахмадови
чеч. АхмадовгӀар
по порядку брати Рамзан, Абу, Апті, Хута, Різван, Зелімхан Ахмадови
Національність	чеченці
Приналежність	Чеченська Республіка Ічкерія
Командування	Ісламська бригада Урус-Мартанівський джамаат Грозненський джамаат Шалінский джамаат Шелковський джамаат Наурський джамаат
Війни / битви	Афганська війна Громадянська війна в Таджикистані Війна в Абхазії Перша російсько-чеченська війна Війна в Дагестані Друга російсько-чеченська війна
Відносини	Адалан Ахмадов (батько) Зура Ахмадова (мати)
Нагороди
ahmadov.org

Брати Ахмадови (чеч. АхмадовгӀа́р; Увайс, Руслан, Різван, Апті, Імран, Абу, Рамзан, Хута і Зелімхан ^[1]) — дев'ять братів з тайпу Гендарганой ^[2], що брали участь у Першій і Другій російсько-чеченських війнах ^[3].

Керували об'єднаними у складі Ісламської бригади джамаатами ЧРІ ^[4][5][6][7].

У 1996—1999 роках контролювали своє рідне місто Урус-Мартан^[8].

Від інших командирів Збройних сил ЧРІ відрізнялися особливою жорстокістю ^[9].

Клан Ахмадових включав кілька десятків імен активних учасників Першої і Другої російсько-чеченських воєн. Найбільш відомими серед них були дев'ять рідних братів: Увайс, Руслан, Різван, Апті, Імран, Абу, Рамзан, Хута та Зелімхан ^[10].

• Ахмадов Увайс Адланович (1952 р.н.) — колишній начальник Урус-Мартановського районного відділу шаріатської держбезпеки ^[5];
• Ахмадов Руслан Адланович (1954 — 2020) — член Маджліс-уль-Шури моджахедів Кавказу ^[1];
• Ахмадов Різван Адланович (1957 — 2002) — командувач Урус-Мартанівським і Грозненським секторами ЗС ЧРІ ^[1];
• Ахмадов Апті Адланович (1961 — 2000) — польовий командир ^[1];
• Ахмадов Таїр (? — 2001) — активний учасник російсько-чеченських воєн ^[5];
• Ахмадов Імран Адланович (? — ?) — польовий командир, засновник навчальних таборів у Грузії ^[5];
• Ахмадов Абу Адланович (1966 — 2000) — амір джамаата ^[1];
• Ахмадов Рамзан Адланович (1970 — 2001) — бригадний генерал ЗС ЧРІ ^[1] ;
• Ахмадов Хута (Абдуррахман) Адланович (1972 — 1999) — амір джамаата ^[11] ;
• Ахмадов Зелімхан Адланович (1975 — 2002) — командувач Грозненським сектором ЗС ЧРІ ^[1];
• Ахмадов Муса (? — ?) — амір джамаата;
• Ахмадов Іса Увайсович (? — 2000) — амір Чечен-Аульського джамаату.

Війна в Афганістані (1979—1989)

Громадянська війна в Таджикистані

Війна в Абхазії (1992—1993)

Перша російсько-чеченська війна

Дагестанська війна

Друга російсько-чеченська війна

У середині 1997 року брати Ахмадови взяли під повний контроль Урус-Мартан, змістивши з посади мера міста Зарган Мальсагову, а також кадія району ^[12]. У місті та його околицях було створено бази боійців. Вводився шаріатський суд, застосовувалися тілесні покарання за вживання спиртних напоїв (40 ударів палицями), здійснювалися спроби ввести носіння жінками хіджабів у громадських місцях (зокрема, водіїв автобусів і таксі змушували висаджувати жінок, які не одягли одяг) ^[13].

Наприкінці 1997 року за зверненням приставів Шаріатського суду брати Ахмадови доставили до суду генерального прокурора Ічкерії Хаважі Сербієва, який проходив у справі захоплення чужої житлоплощі. У ході затримання Сербієва було побито прикладами за чинення опору. Дізнавшись про це, президент Аслан Масхадов викликав до себе представників джамаатів і надав їм список із 27 осіб, щодо яких шаріат не повинен був поширюватися. Після цього Ахмадови розірвали з Масхадовим всі відносини, сприйнявши це як прояви куфра ^[14].

У березні 1998 року 260 бійців Масхадова штурмували будинок Ахмадових з метою звільнення російських міліціонерів, захоплених у Дагестані. Однак цей штурм завершився провалом і втратами ^[15] .

У серпні 1998 року на центральній площі Урус-Мартана був вперше публічно виконаний смертний вирок шаріатського суду, який ухвалив розстріляти жителя сусіднього села Гехі, який убив з метою пограбування літню жінку та її 16-річну онучку ^[13].

17 грудня 1998 року в центрі міста Грозного відбувся мітинг прихильників президента Масхадова, учасники якого, серед іншого, вимагали навести лад в Урус-Мартанівському районі, де діяв джамаат Ахмадових ^[16].

Російська влада у 1999 році неодноразово звинувачувала братів Ахмадових у викраденнях та вбивствах людей, серед яких фігурували імена представника президента Росії Валентина Власова, генерала МВС Росії Геннадія Шпігуна та фотокореспондента ІТАР-ТАРС Володимира Яцини ^[9]. Стверджувалося, що наказ відрізати голови чотирьом зв'язківцям англійської фірми Granger Telecom і зняти це на відеоплівку віддав Різван Ахмадов ^[17][18] по телефону з представниками посольства Великобританії в Москві, вимагаючи викуп за викрадених співробітників — Руслан Ахмадов, а перевозив відрізані голови співробітників Granger Telecom ще один із братів — Увайс Ахмадов. У 2005 році Шаміль Басаєв спростовував причетність Ахмадових до вбивства англійців ^[19].

російською мовою:

• Панфілов О. В. История Андрея Бабицкого. — Москва : Права человека, 2004. — 378 с. — ISBN 978-577-12-0292-1.
• Гродненський М. М. Неоконченная война: история вооруженного конфликта в Чечне. — Москва : Харвест, 2002. — С. 96—106—527—529. — ISBN 978-985-13-1454-2.
• Ставицький В. О. Кровавый террор. — Москва : Олма-пресс, 2001. — С. 194. — ISBN 5-224-01412-3.
• Музаєв Т. М. Чеченский кризис--99: политическое противостояние в Ичкерии : расстановка сил, хроника, факты. — Москва : Панорама, 2011. — С. 31—94.
• Овчаров В. Дагестанское Досье. — Москва : Litres, 2009. — С. 17.
• Арутюнов А. А. Терроризм и террористы: современная Россия. — Центр политической информации, 2003. — С. 64—91.
• Гамал А. Ш. Психологические войны». Приход Антихриста и Сатаны. — Санкт-Петербург, 2021. — 230 с. — ISBN 5-043-83923-6.

• Хто такі брати Ахмадови Архівна копія
• Руслан Ахмадов пішов по етапу Архівна копія