село Бохни | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Хмельницька область |
Район | Хмельницький район |
Тер. громада | Летичівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA68040230050015482 ![]() |
Основні дані | |
Населення | 488 |
Площа | 1,686 км² |
Густота населення | 289,44 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31545 |
Телефонний код | +380 3857 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°22′25″ пн. ш. 27°42′24″ сх. д. / 49.37361° пн. ш. 27.70667° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
301 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31500, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Летичів, вул. Соборна, 16 |
Карта | |
Мапа | |
![]() |
Бохни́ — село в Україні, у Летичівській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 488 осіб.
Історія
За легендою село Бохни виникло у ХVІІІ столітті як хутір серед лісу біля озерця, куди сусловецький поміщик Калачевський вислав із с.Суслівці Летичівського повіту чотири сім’ї кріпаків: Жернового, Насобкова, Коваля та Підлісного, де вони жили спочатку в землянках, а згодом збудували хати «в зруб». Основним заняттям їх було випасання поміщицької худоби, бортникування, валка лісу. Звідси, як вважають корінні жителі, і походить назва села, оскільки лісоруби «бахкали» деревом в багно.
Перша документальна згадка про село датується 1516 роком у зв’язку з встановленням меж Летичева кам’янецьким старостою Станіславом Лянцкоронським. Село мало на той час назву Бухнівці (Buchnovcze), як і у податкових тарифах 1530 та 1542 років, а його мешканці на той час мали відповідно 3 та 3,5 плуги[1].
У люстрації (переписі) Хмільницького староства за 1565 рік згадуються Бухни як "село при Летичеві, але здавна належить до Хмільницького староства". З цього джерела довідуємося, що староста хмільницький Струсь на той час надав «держати» село своєму слузі Яну Жуковському, який у ньому вчинив фільварок для живності. Село має 4 плуги. Жителі села згадуються по іменах. Шестеро: Федір, Радол, Лесько, Онопко, Мондя та Івасько, залучалися до робіт у замку, та платили подимне, а також за овець, за курей, за яйця; а п’ятеро - Влат, Наум, Зенько, Оліфір та Іван мали свободи до трьох років і платили тільки подимне. Отаман був звільнений від всяких послуг і плат.
У люстрації Подільського воєводства за 1615 рік про село Бухни (Buchny) довідуємося, що «того села власник Ян Кавецький, войський летичівський, котре було перед тим більшим і кращим; але віднині до Летичева, як нам власник теперішній доповів, відібрано половину земель, на що ревізія його королівської милості має виправити. З чиншом вівсяним. Фільварку жодного, ані ставу, ані млина жодного немає». В часи Руїни, за підрахунками димів для стягнення подимного податку за 1668 рік, село Бухни від давнього абсолютно пустельне, тільки «урочище», і таким незаселеним залишається до початку ХVІІІ століття (за інвентарем 1707 року).
Після входження Поділля до складу Російської імперії 1793 року Катерина ІІ подарувала Бохни разом з усім Летичівським староством відомому російському дипломату графу Аркадію Моркову, у власності родини котрого воно залишалося до радянських часів. У селі на той час проживало корінних жителів 47 душ чоловічої і 97 душ жіночої статі. Станом на 1838 рік поміщику в с.Бохнах належало земель: орної 273 десятини 689 сажнів, під кущами 10 десятин, під будівлями 77 десятин 1200 сажнів, під шляхами і незручними місцями 16 десятин 1200 сажнів; корчма дерев’яна, будинок з корчмою і хлівом, комора і погріб дерев’яні.
За переписом 1852 року прихожан с.Бохни, котрі належали до церкви св. великомучениці Варвари с.Війтівці (тепер Грушківці), було православних: дворових людей - 1 двір, 2 чоловіки, 4 жінки; селян - 16 дворів, 69 чоловіків, 76 жінок; латинського обряду: дворян - 21 двір, 54 чоловіки, 64 жінки; однодворців - 2 двори, 2 чоловіки, 4 жінки; селян - 4 двори, 10 чоловіків, 11 жінок.
2013 року у селі побудовано дерев'яний храм на честь Різдва Іоана Предтечі (Хрестителя), священик - ієромонах Ієронім (Іван Гакман) Української Православної Церкви (московського патріархату).
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Летичівської селищної громади.[2]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Летичівського району, село увійшло до складу Хмельницького району.[3]
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,98% |
російська | 1,02% |
Див. також
Примітки
- ↑ Сторожук Я. Давні джерела про село Бохни (до 500-річчя першої відомої писемної згадки) // Летичівська газета. 1 липня 2016 року.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Бохни [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Bochny // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 269. (пол.)
- Бохни в Інвентарі Летичівського староства1789 року // AGAD.-ASK.-Oddz.XLVI.-Sign.13.
- Бохни в Інвентарі Летичівського староства 1764 року // AGAD.-ASK.-Oddz.LVI.-Sign.155.
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |