| Борис Вазов | |
|---|---|
болг. Борис Вазов  | |
 | |
| Ім'я при народженні | болг. Борис Минчов Вазов |
| Народився | 1873 Сопот, Болгарія |
| Помер | 1957 Софія, Болгарія |
| Громадянство | Болгарія |
| Діяльність | громадський діяч, політик |
| Знання мов | болгарська і французька |
| Посада | депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d] і депутат Народних зборів Болгарії[d] |
| Військове звання | капітан |
| Батько | Mincho Vazovd |
| Мати | Саба Вазова |
| Брати, сестри | Kiril Vazovd, Владимир Вазов, Іван Вазов, Georgi Vazovd, Mihail Vazovd, Ana Vazovad, Nikola Vazovd і Valka Vazova-Fetvadzhievad |
| У шлюбі з | Єлисавета Консулова-Вазова |
| Діти | Binka Vazovad |
| Нагороди |  |
Борис Вазов (Борис Мінчов Вазов; 1873, Сопот, Болгарія — 1957, Софія, Болгарія) — болгарський громадський діяч і політик, наймолодший з братів Вазоваих — брат письменника Івана Вазова і військових діячів Георгія Вазова і Владимира Вазова.
Життєпис
Борис Вазов — відомий публіцист, громадський і культурний діяч свого часу. Багато зробив для виходу в світ багатьох творів свого відомого брата. Написав більшу частину роману «Під ігом» під диктовку свого брата Івана, який у той час страждав від хвороби «очного яблука» і тому не міг написати.
У 1925 Вазов був серед поранених в організованому комуністами нападі на Собор Святої Неділі.[1]
Його дружина Єлисавета Консулова-Вазова та донька Бінка Вазова — відомі болгарські художниці.
Примітки
- ↑ Недев, Недю (2007). Три държавни преврата или Кимон Георгиев и неговото време. София: „Сиела“. с. 157. ISBN 978-954-28-0163-4.