Микола Бомко Бомко Микола Дмитрович
Штаб-сержант
Загальна інформація
Народження	22 травня 1973(1973-05-22) Селище, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Смерть	1 червня 2023(2023-06-01) (50 років) Спірне, Донецька область, Україна (Загинув смертю хоробрих у бою)
Поховання	м. Болехів
Псевдо	«Монгол»
Військова служба
Роки служби	1993—2004, 2022—2023
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Національна гвардія
Формування	Батальйон «Свобода»  4 БрОП НГУ
Війни / битви	російсько-українська війна Бої за Бахмут
Нагороди та відзнаки

Мико́ла Дми́трович Бо́мко (1973—2023) — український військовослужбовець, штаб-сержант, учасник російсько-української війни, що відзначився і загинув у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2024, посмертно).

Народився 22 травня 1973 року в селі Селище Тиврівського (нині — Вінницького) району Вінницької області. Навчався у місцевій школі, потім у Академії Прикордонних військ України, пізніше також у Чернівецькому навчально-науковому юридичному інституті Національного університету «Одеська юридична академія».

У 1993—2004 роках служив у Прикордонних військах (з 2004-го — Державній прикордонній службі) України на пункті пропуску «Рава-Руська», що на кордоні з Польщею. Звільнився у військовому званні «прапорщик».

2004 року став засновником заводу з розливання «Підбузької мінеральної води» (у Дрогобицькому районі Львівщини). Останнім часом проживав у м. Болехові Калуського району (Івано-Франківської області).

Після початку повномасштабної війни добровольцем разом з двома синами пішов захищати Україну. Навесні 2022 року усі троє стали інструкторами з протитанкових ракетних комплексів в одному із навчальних центрів Сухопутних військ Збройних Сил України.

Протягом тривалого часу Микола із синами добивалися переведення у бойову частину, поки навесні 2023 року їм вдалося перевестись до 3-го батальйону оперативного призначення («Свобода») 4-ї Бригади оперативного призначення "Рубіж" Національної гвардії України.

Загинув 1 червня 2023 року в районі села Спірного Бахмутського району Донецької області^[1]. Завдяки його мужності та професіоналізму зупинено просування противника, знищено значну кількість окупантів і їхньої техніки.

Похований 7 червня 2023 року у Болехові.

Без Миколи лишились мама, дружина та двоє синів.

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 червня 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[2].

• Штаб-сержант Микола БОМКО. Батько. Наставник. Герой... // Національна гвардія України. Герої України 2014—2024 / НГУ : авт.-упоряд. Валерія Агібалова. — Київ : Фенікс, 2024. — С. 219—222 : іл. ISBN 978-966-136-998-5
• Бомко Микола Дмитрович / О. С. Iщенкo // Енциклопедія сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024.
• Президент присвоїв загиблому Миколі Бомку з Болехова звання Героя України
• Болехівська міська рада

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.