| Тарас Бобанич Тарас Миколайович Бобанич | ||
|---|---|---|
 Молодший лейтенант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 15 березня 1989 Трускавець, Львівська область, Українська РСР, СРСР  | |
| Смерть | 8 квітня 2022 (33 роки) с. Вірнопілля, Харківська область (загинув в бою) | |
| Поховання | Личаківський цвинтар | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Львівський державний університет внутрішніх справ | |
| Псевдо | Хаммер | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—досі | |
| Приналежність |  Україна | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Командування | ||
| Командир 2-Ї окремої тактичної групи Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Бобанич Тарас Миколайович у Вікісховищі | ||
Тарас Миколайович Бобанич (псевдо: Хаммер; 15 березня 1989, Трускавець, Львівська область — 8 квітня 2022, с. Вірнопілля, Харківська область)[1] [2] — український військовослужбовець, молодший лейтенант, командир 2-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).
Прадід Тараса був Українським січовим стрільцем.
Життєпис
Тарас Бобанич народився 15 березня 1989 року в місті Трускавці Львівської області. Закінчив у 2006 році Стрийську загальноосвітню школу № 9. У 2011 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету внутрішніх справ, де здобув фах за спеціальністю «Правознавство».
Працював правником у ТзОВ «Юридична компанія „Де Лекс“» у 2011—2015 роках. Член партії «Правий сектор» та керівник Львівського обласного осередку «Правого сектора». Брав активну участь у Революції гідності. Балотувався на позачергових виборах народних депутатів України 2014 року.
З липня 2014 року — командир 2-го запасного батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», який у лютому 2016 року, згідно з наказом Командира ДУК ПС, переформовано у 2-гу резервну сотню ДУК ПС. Брав участь у бойових діях на Донбасі.
У 2015 році був одним із координаторів акції «Громадянська блокада Криму» — товарної блокади адміністративного кордону з тимчасово окупованим півостровом Крим[3].
30 листопада 2019 року призначений заступником Командира ДУК ПС з питань діяльності резервних підрозділів[4].
У 2020 році був обраний членом Проводу Національно-визвольного руху «Правий сектор»[4].
У словесному арсеналі Тараса Бобанича «Хаммера» була одна з його легендарних фраз: «За оцей плач дітей виправдання може бути тільки одне — тотальна перемога».
Брав участь у військово-патріотичному вихованні молоді.
Обставини загибелі
Загинув 8 квітня 2022 року в бою проти російських військ під час виконання бойового завдання підрозділом біля села Вірнопілля (Харківська область), прикривши собою побратимів[5].
Похований 13 квітня 2022 року на Личаківському цвинтарі м. Львова[6].
Нагороди
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24 серпня 2022 року, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу[7].
- Медаль Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» «За відданість боротьбі».
- Орден УНСО «Пустельний хрест УНСО».
- Нагрудний знак «За участь у громадській блокаді Криму».
- Медаль ВО «Країна» «За відвагу».
- Орден ТОО ГО «ВСВ АТО» «Лицарський хрест добровольця».
- Нагорода ВО «Країна» «Хрест бойового братерства».
- Почесна відзнака Українського козацтва «Орден — Козацький хрест з мечами» 2-го ступеня.
- Відзнака Галицького братства колишніх вояків 1-ї УД «Галичина»-УНА «Лицарський хрест дивізії».
- Медаль ВЦА Авдіївки «За оборону Авдіївки».
- Орден УНС та УНСО «За мужність, доблесть, честь та відданість Нації та українському народу».
- Нагрудний знак 1-ї ОШР Добровольчого українського корпусу «Правий сектор».
Вшанування
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 29 вересня 2022 року вулицю Короленка у Львові перейменовано на вул. Тараса Бобанича[8]. У Львові також встановлять пам'ятну таблицю Тарасові Бобаничу на фасаді Львівського державного університету внутрішніх справ, що на вул. Городоцькій. Відповідне рішення 22 лютого 2023 року затвердив виконавчий комітет Львівської міської ради[9].
28 листопада 2022 року у Полтаві на вул. Соборності, 5 відкрили меморіальну таблицю-барельєф на честь Героя України Тараса Бобанича «Хаммера»[10].
6 грудня 2022 року у Стрию відкрили алею імені Героя Тараса Бобанича «Хаммера». Раніше на фасаді Стрийського ліцею (колишня Стрийська загальноосвітня школа № 9), де воїн навчався, відкрили йому пам'ятну таблицю, а навчальному закладу присвоїли ім'я Тараса Бобанича[11].
23 лютого 2023 року у Львові на фасаді головного корпусу ЛьвДУВС, де навчався Тарас Бобанич встановили меморіальну таблицю. [12].
28 червня 2023 року у Львові в Інституті права Університету внутрішніх справ відкрили меморіальну таблицю на честь командира 2-го батальйону ДУК «Правий сектор», Героя України Тараса Бобанича «Хаммера»[13].
У місті Яготин вулицю Толбухіна перейменували на вулицю Тараса Бобанича.
В квітні 2024 року у місті Харків вулицю Смольну перейменували на вулицю Тараса Бобанича.[14][15]
Книги
- «Побратима мого зачепила куля вражая» / Упорядн. Р. Коваль. — Київ: Видавництво Марка Мельника, 2023[16].
Примітки
- ↑ Наталія Шутка (8 квітня 2022). Загинув керівник «Правого сектору» Львівщини Тарас «Хаммер» Бобанич. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ Осташко, Северин (15 березня 2024). Тарас Бобанич: вічно молодий і навічно Герой. Останній Бастіон (Укр.) .
- ↑ Наталя Дуляба (9 квітня 2022). На війні загинув керівник «Правого сектору» Львівщини Тарас Бобанич. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ а б Біографія Тараса Бобанича. pravyysektor.info. Правий сектор. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ У 480 році до нашої ери загін спартанців загинув, зупинивши нездоланну раніше перську армію у Фермопілах
- ↑ У Львові поховали командира 2-го батальйону «Правого сектора» Тараса Бобанича («Хаммера») // Радіо Свобода. — 13 квітня.
- ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2022 року № 612/2022 «Про присвоєння Т. Бобаничу звання Герой України»
- ↑ Пресслужба ЛМР (29 вересня 2022). Союзу Українок, Софії Караффи-Корбут, Патріарха Димитрія Яреми: у Львові перейменували ще 8 вулиць. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 29 вересня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ У Львові встановлять меморіальну таблицю Герою України Тарасу «Хаммеру» Бобаничу. zbruc.eu. Збруч. 22 лютого 2023. Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ У Полтаві відкрили меморіальну дошку на честь Героя України Тараса Бобанича. poltavawave.com.ua. Полтавська Хвиля. 28 листопада 2022. Архів оригіналу за 28 листопада 2022. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Сьогодні у Стрию відкрили алею імені Героя Тараса Бобанича «Хаммера». stryi-rada.gov.ua. Стрийська міська рада. 6 грудня 2022. Процитовано 4 березня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ На фасаді ЛьвДУВС встановили меморіальну таблицю Герою України Тарасу Бобаничу
- ↑ Меморіальну таблицю Герою України Тарасу Бобаничу відкрили в Інституті права
- ↑ Перейменування вулиць у Харкові: ще 367 (перелік). Слобідський край (укр.). Процитовано 2 травня 2024.
- ↑ Цьомик, Ганна (29 квітня 2024). У Харкові перейменували 367 топонімів: перелік. Суспільне Харків. Архів оригіналу за 15 червня 2024. Процитовано 2 лютого 2025.
- ↑ «Побратима мого зачепила куля вражая»: у Києві презентували видання про полеглих героїв
Джерела
- Тарас Бобанич [Архівовано 4 березня 2022 у Wayback Machine.] // Правий сектор.
- Блонар М. Львів провів в останню путь захисника Тараса Бобанича [Архівовано 13 квітня 2022 у Wayback Machine.] // АрміяInform. — 2022. — 13 квітня.
- На фронті загинув командир 2-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор» Тарас «Хаммер» [Архівовано 9 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Главком. — 2022. — 9 квітня.
- Базар О. На фронті загинув командир 2-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор» Тарас «Хаммер» Бобанич [Архівовано 9 квітня 2022 у Wayback Machine.] // LB. — 2022. — 8 квітня.
- Осташко С. Вічно молодий і навічно Герой: Тарасові Хаммеру 35! // Останній Бастіон. — 2024. — 15 березня.
Посилання
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Тарас Бобанич, «Правий Сектор» про війну та політику, ворогів та побратимів, гроші і зброю на YouTube // Перший Західний. — 2022. — 4 квітня. |
- Бобанич Тарас Миколайович [Архівовано 15 січня 2019 у Wayback Machine.] // ПолітХаб
- Тарас Хаммер — Герой України (посмертно) // Останній Бастіон.
 |
|---|
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Молодші лейтенанти (Україна)
- Народились 15 березня
- Народились 1989
- Уродженці Трускавця
- Померли 8 квітня
- Померли 2022
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Діячі Добровольчого українського корпусу
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Випускники Львівського державного університету внутрішніх справ
- Діячі Правого сектора
- Учасники Революції гідності
- Померли в Ізюмському районі
- Учасники боїв за Ізюм
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Люди, на честь яких встановлено пам'ятні дошки