Дмитро Благоєв
Народився	14 червня 1856(1856-06-14)[2][3][4] Vasileiadad, Османська імперія
Помер	7 травня 1924(1924-05-07)[1][2][…] (67 років) Софія, Болгарія[1]
Країна	Болгарія
Діяльність	політик
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет
Знання мов	болгарська[2][5]
Посада	депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d] і депутат Народних зборів Болгарії[d]
Партія	Болгарська комуністична партія
Брати, сестри	Hristo Blagoevd
У шлюбі з	Вела Благоєва
Діти	Dimitar Blagoevd, Stella Blagoevad, Natalia Blagoevad і Vladimir Blagoevd
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Дмитро́ Благо́єв Николов (болг. Димитър Благоев Николов; *14 червня 1856, Загоричани — †7 травня 1924) — засновник і керівник Болгарської комуністичної партії.

Народився в селі Загоричанах Костурської околії (Греція). В юнацькі роки брав участь у національно-визвольній боротьбі проти Туреччини. Освіту здобув у Російській імперії: середню — в Одесі, вищу — в Петербурзі. Через студентські організації Благоєв зв'язався з російським революційним рухом, під впливом якого формувались його ідейно-політичні погляди. В Росії Благоєв почав вивчати марксизм і заснував одну з перших марксистських організацій (див. Благоєвська група). 1885 Благоєв був заарештований і висланий до Болгарії. Підтримуючи зв'язки з російськими революційними організаціями, в тому числі з ленінською газетою «Іскра», Благоєв став першим пропагандистом ідей соціалізму в Болгарії. Переклав на болгарську мову ряд творів К. Маркса. 1891 заснував болгарську соціал-демократичну партію. 1903 в результаті розколу з «широкими» (правими соціал-демократами) під керівництвом Благоєва створилася революційна болгарська робітнича соціал-демократична партія «тісних соціалістів». Спираючись на досвід російського революційного руху і твори В. І. Леніна, Благоєв боровся з болгарськими народниками, ревізіоністами, опортуністами; він написав багато праць, спрямованих проти ідеалізму та суб'єктивізму в поясненні суспільних явищ.

У праці «До історії соціалізму в Болгарії» (1906) Благоєв з марксистських позицій проаналізував історію Болгарії і болгарського робітничого руху. З 1897 до 1923 Благоєв редагував теоретичний журнал партії «Ново време». Беручи участь в редагуванні журналів «Ден», «Дело» і газет «Работник», «Социалист», Благоєв друкував у них статті про завдання і тактику партії, відстоював і пропагував марксистську філософію. Близько 8 років Благоєв присвятив педагогічній роботі, був одним з засновників прогресивних учительських організацій, редактором «Вестник на учителското дружество», склав програму болгарської марксистської партії з питань освіти. В літературно-критичних працях розробляв важливі проблеми теорії естетики, обстоював виховне значення мистецтва, розвиваючи традиції болгарської і російської революційно-демократичної критики, боровся за утвердження реалізму в болгарській літературі. Благоєв викривав імперіалістичний характер першої світової війни і зрадницьку роль 2-го Інтернаціоналу. Він з захопленням зустрів Жовтневий переворот в Росії і був щирим другом Радянської країни. Керована Благоєвим партія «тісняків» порвала з 2-м Інтернаціоналом і стала одним з засновників 3-го Інтернаціоналу. В травні 1919 партія «тісняків» була перетворена в Комуністичну партію Болгарії.

• Христов X., Василев К. Димитр Благоев. М., 1958.
• Съчинения, т. 1—8. София, 1957.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (Жовтень 2008)

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.