Бисті Дмитро Спиридонович
Народження	27 червня 1925(1925-06-27)[1]  Севастополь, Кримська АРСР, РСФРР, СРСР
Смерть	21 жовтня 1990(1990-10-21)[2] (65 років)
	Москва, СРСР
Поховання	Кунцевський цвинтар
Країна	СРСР
Жанр	графіка
Навчання	Московський поліграфічний інститут
Діяльність	художник, ілюстратор, графік
Нагороди

Бисті (Бісті) Дмитро Спиридонович (27 червня 1925, Севастополь — 21 жовтня 1990, Москва) — художник-графік грецького походження. Народний художник РРФСР (1984). Член-кореспондент (1979), дійсний член та віцепрезидент Академії мистецтв СРСР (1988). Лауреат Державної премії СРСР (1978). Батько художника Андрія Бисті.

Закінчив художню школу при Московському художньому педагогічному училищі пам'яті повстання 1905 року (1941), середню школу робітничої молоді (1946). Навчався в Московському поліграфічному інституті (1947—1952) у художників-графіків А. Д. Гончарова та П. Г. Захаров — продовжувачів традицій В. А. Фаворського. Дипломна робота — оформлення і ілюстрації до роману «Господа Головлевы» М. Є. Салтикова-Щедріна^[3].

Працював художником-ілюстратором у видавництвах «Художественная литература», «Молодая гвардия», «Искусство», «Современник» та ін. З 1955 р. — учасник виставок книжкової графіки. З 1963 року мав персональні виставки в СРСР і за кордоном.

Нагороди на міжнародних виставках: Лейпциг (1965, 1971, 1977, 1982), Любляна (1969), Москва (1975), Премія Йоганна Гутенберга від Ради міста Лейпциг (1985) та ін.

Автор ілюстрацій до «Слова о полку Ігоревім» (1984—1986)^[4], «Енеїди» Івана Котляревського.

Улюблена техніка — ксилографія (гравюра на дереві), ряд робіт виконано в техніці офорта, кольорової ксилографії.

Значна частина творчості художника присвячена книжковому дизайну, шрифтам, конструюванню книжкових макетів, оформленню обкладинок, титульних аркушів тощо^[5].

Оформлювач видань:

• «Стихи и сказки» С. Михалкова (1953),
• «Железный поток» О. Серафимовича (1957),
• «Одіссея» (1959) та «Іліада» (1978) Гомера,
• «Избранное» Дж. Байрона (1960),
• «Жажда жизни» I. Стоуна (1961),
• альбом «Античная скульптура» (1962),
• збірка «Эллинские поэты» (1963),
• «Лирические эпиграммы» С. Маршака (1965),
• «В стране водяных» (1970) та «Новеллы» (1974) А. Рюноске,
• «Песнь о Роланде» (1976),
• «Сажайте розы в проклятую землю» Е. Веверіса (1977) та ін.

Брав участь у створенні 200-томної «Библиотеки всемирной литературы» (1978, Державна премія СРСР).

Твори художника зберігаються у Третьяковській галереї, Російському музеї, багатьох музеях Росії, України та інших країн. Наприкінці 1980-х рр. повна серія ілюстрацій до «Слова о полку Ігоревім» (понад двадцять робіт) надійшла від автора до Сумського художнього музею^[6].

Помер 21 жовтня 1990 року у Москві, похований на Кунцевському кладовищі.

• Дмитрий Бисти. Графика: альбом / вступ. статья М. П. Лазарева. — Москва, 1978.
• Бисти Д. Начало начал: [к 800-летию «Слова о полку Игореве»] // Дет. лит. — 1885. — № 9. — С. 17—18. — (рос.).
• Бисти Д. Единый мир «Слова»: интервью / зап. Л. Букина // Альманах библиофила. Вып. 21. — Москва, 1986. — С. 233—250. — (рос.).
• Д. С. Бисти, художник [об иллюстрации] // Иллюстрация: [сб. статей]. — Москва: Сов. художник, 1988. — С. 61—63. — ISBN 5-269-00256-6. — (рос.).
• Бисти Дмитрий Спиридонович // Популярная художественная энциклопедия. Т. 1 : А—М. — Москва: Сов. энциклопедия, 1986. — С. 84. — (рос.).
• Бісті Дмитро Спиридонович // Греки на українських теренах: нариси з етнічної історії: документи, матеріали, карти. — Київ: Либідь, 2000. — С.156. — ISBN 966-06-0158-1.
• Чегодаев А. Дмитрий Бисти: [некролог] // Сов. культура. — 1990. — 27 окт. — С. 8.