Бик (нім.Stier, фр.baffle, taureau), також зубр (фр.Aurochs) — у геральдичній символіці — символ родючості землі. Він зображуються в профіль, перший — з рогами у вигляді півмісяця, а другі — з двічі вигнутими рогами, усі вони часто бувають з опущеною, для буцання, головою, ідучими, стоячими або повстаючими. Нерідко зображується і окрема бичача голова з морди, з висунутим язиком або з протягнутим через ніздрі кільцем. Іноді зустрічається в гербах фігура корови, рідше бичка (наприклад, у польському гербі Ciolek). Буйволові роги, які так часто зустрічаються у вигляді прикрас гербових шоломів, особливо німецьких, деякими геральдистами зовсім помилково вважаються за мисливські роги, а французькими навіть за слонові хоботи (фр.proboscises).