Берсон Микола Семенович
Директор-художній керівник Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії
Народився	20 вересня 1953(1953-09-20) (71 рік) Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	театральний діяч
Відомий завдяки	директор-художній керівник Миколаївського академічного українського театру драми і музичної комедії
Alma mater	Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв (1975)
Заклад	Миколаївський український театр драми та музичної комедії
Нагороди	Премія імені Миколи Садовського

Мико́ла Семе́нович Берсо́н (нар. 20 вересня 1953, м. Миколаїв, УРСР) — директор Миколаївського академічного українського театру драми і музичної комедії, доцент, народний артист України^[1], заслужений діяч мистецтв України^[2], заслужений працівник культури України.

Народився 20 вересня 1953 року в місті Миколаєві. У 1975 році закінчив Миколаївську філію Київського державного інституту культури і мистецтв імені Корнійчука.

Трудову діяльність почав в селі Щербані Вознесенського району Миколаївської області директором будинку культури, потім — заступником голови колгоспу з питань культури, першим заступником голови колгоспу, а згодом виконуючим обов'язки голови колгоспу у селі.

У 1980 році став лауреатом республіканської премії імені М. Островського.

З 1988 року — директор Миколаївського українського театру драми та музичної комедії. Сприяв становленню театру, появі дитячого театру-супутника «Академія пані Куліси». Велику увагу приділяв створенню нових програм, театральних свят, бенефісів. За його ініціативою створено опікунську раду театру. Голова Художньої ради театру.

За вагомий особистий внесок у розвиток театрального митецтва, багаторічну творчу працю та досягнення у професійній діяльності в 2002 році нагороджений Почесною грамотою Кабинету Міністрів України з врученням пам'ятного знаку.

Як керівник авторського колективу вистави опери М. Аркаса «Катерина» поставленій на сцені до 150-річчя видатного земляка, у 2003 році став лауреатом обласної премії імені М. Аркаса напрямком «Історичні, етнографічні, археологічні дослідження, охорона культурної спадщини»^[3].

2005 здійснив відкриття Малої сцени театру як альтернативного способу підвщинення творчого потенціалу групи, удосконалення акторської майстерності, пошуку нових форм діяльності. Цього ж року отримав ступень доцента.

2019 року присвоєно звання Почесний громадянин міста Миколаєва^[4][5].

• Лауреат республіканської премії ім. М. Островського (1980 р.)
• Лауреат премії Спілки театральних діячів України ім. М. Садовського (1997 р.);
• Звання «Городянин року — 1996»; «Людина року 2007»; «Людина року 2013»^[6] (м. Миколаїв)
• За вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва, багаторічну працю та досягнення у професійній діяльності в 2002 р. нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з врученням пам'ятного знаку.^[7]
• 2001 року став лауреатом Всеукраїнського театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» в номінації «Відкриття нових імен» за мистецький проект «Парад бельканто».
• Як керівник авторського колективу вистави опери Миколи Аркаса «Катерина», поставленій на сцені театру до 150-річчя видатного земляка у 2003 році, став лауреатом обласної премії ім. М. Аркаса.
• 2003 року нагороджений Почесною грамотою Кабінету міністрів України і Грамотою Верховної Ради України.
• 2004 року отримав подяку Кабінету Міністрів України та Диплом «Найкращий директор театру в Україні за підсумками року»
• 19 листопада 2008 року літературно-художня композиція «33-й. Розплата за волю.» у постановці Миколи Берсона здобуває відзнаку Міністерства культури і туризму України в рамках всеукраїнського огляду до 75-х роковин Голодомору 1932-33 років в Україні «Засвіти свічку пам'яті».
• Кавалер орденів «За заслуги» I — III ступенів.^[8][9][10]

• Берсон М. Із землі корифеїв // Українська культура. — 2005. — № 4. — С.18-19.
• Берсон М. Катерина безсмертна своїм змістом // Культура Півдня України.- 2007.-С.98-100.
• Берсон М. Культурологічний аспект творчих стосунків Леся Курбаса та Миколи Куліша // Науково-методичні матеріали на допомогу самостійній роботі студентів: Зб. статей.-2005.-С.81-87.
• Берсон М. Маруся Чурай Л.Костенко в сучасній театральній інтерпретації // Мова та культура: Наукове видання. Т.VIII(96). Вип.9. — К., 2007. — С.201-204.
• Берсон М. Незакінчена п'єса для механічного соловейка // Радянське Прибужжя.-1999.-18 груд.-С.1-2.
• Берсон М. Свято ліхтарів // Art Line. — 1998. — № 2. — С.14-16.
• Берсон М. Служіння народу та мистецтву: М. Карпенко-Карий та М. Кропивницький // Науково-методичні матеріали на допомогу самостійній роботі студентів: Зб. статей. — 2005. — С.88-91.
• Берсон М. Театр — це життя // Освітянські вітрила. — 2004. — № 2. — С.130-134.
• Берсон М. Феномен, або Два крила театру // Південна правда. −1999. — 22 трав. — С.3.

• Агеев Ю. Директор Академического // Южная правда. — 2002. — 21 февр. — С.3.
• Берсон Микола Семенович // Хто є хто на Миколаївщині: видатні земляки: Довідник — К., 2005.-С.21.
• Виват, театр! Виват, директор! // Вечерний Николаев. — 2003. — 25 сент. — С.5.
• Виноградова А. Крестный отец театра // Вечерний Николаев. — 1996. −16 нояб.
• Виноградова А. Фантазии Берсона, или Экскурсия по театру, который еще не открылся // Вечерний Николаев. — 1994. — 1 февр.
• Все билеты проданы! // Аргументы и факты. — 1997. — № 113.
• Підлужна А. Виват, театр! // Урядовий кур'єр. — 2007. — 23 листоп. — С.8.
• Підлужна А. Парад мрій // День. — 2007. — 20 листоп.
• Степовий Ю. Театр починається не з вішалки // Президентський вісник. — 2001. — 24 берез. — С.21.
• Томенчук Л. Микола Берсон // Театр плюс. — 2007. — № 21.

• http://maut.com.ua/pro-teatr/kerivnitstvo/5-berson-m-s [Архівовано 1 березня 2017 у Wayback Machine.]
• Микола Берсон на порталі «Наше місто — Миколаїв» [Архівовано 10 березня 2012 у Wayback Machine.](рос.)