
Берегова зона ― частина суходолу та частини водойми, де формується берегова лінія[1].
Берегова лінія складається з 3-х геоморфологічних елементів: берега, підводного схилу та пляжу[1].
- Берег — це смуга суші, на якій є форми рельєфу та накопичення наносів, створені морем при його сучасному середньобагаторічному рівні;
- Підводний схил — це частина берега, яка лежить нижче рівня моря, в його межах профіль дна, накопичення наносів і формування мезорельєфу відбувалося при сучасному середньобагаторічному рівні моря. Між берегом і підводним схилом виділяють прибійну зону;
- Пляж — це елементарна акумулятивна форма прибережно-морського генезису, створена в зоні дії прибійній потоку.[2][3]
У припливних морях і при згінно-нагінних коливаннях рівня моря прибійна смуга мігрує по обмілинах берегу в залежності від зміни рівня води, рельєфу підводного схилу та ухилу поверхні прилеглої суші[4].
Берегова зона має 3-х мірну будову:
- Довжина — визначається її положенням між максимальною лінією заплеску прибійного потоку і глибиною, з якої починається вплив хвилі на дно.
- Ширина — відповідає протяжності берегової лінії.
- Глибина — визначається шаром хвильової переробки. У бік суші та моря відбувається зменшення потужності берегової зони.[3][5]
Примітки
- ↑ а б Шуйський, Ю. Д. (2003). Берегова зона моря. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 21 лютого 2025.
- ↑ Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ а б ГЕОМОРФОЛОГІЯ. Stud. Процитовано 21 лютого 2025.
- ↑ Шуйський Ю.Д. Типи берегів Світового океану: монографія / Ю.Д. Шуйський. – Одеса: Астропринт, 2000. – 480с
- ↑ Рельєф морських берегів: навчальний посібник: [для вищих навчальних закладів] / Н. І. Карпенко. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. — 308 с.