Бенні Шанон | |
---|---|
Народився | 1948 ![]() Тель-Авів-Яфо ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | психолог, мовознавець, письменник ![]() |
Галузь | когнітивна психологія ![]() |
Alma mater | Тель-Авівський університет і Стенфордський університет ![]() |
Знання мов | іврит ![]() |
Заклад | Єврейський університет ![]() |
Бенні Шанон (івр. בני שנון; 1948 — 30 січня 2025) – професор психології Єврейського університету в Єрусалимі, завідувач кафедри когнітивної психології та освіти імені Манделя. Шанон народився у Тель-Авіві, вивчав філософію та лінгвістику в Тель-Авівському університеті та отримав докторський ступінь з експериментальної психології в Стенфордському університеті. Він найбільш відомий своїми дослідженнями когнітивних ефектів аяваски та біблійною гіпотезою ентеогенів, ідеєю про те, що вживання галюциногенних речовин вплинуло на релігію.
Робота
Шанон є автором книги «Антиподи розуму: діаграми феноменології досвіду аяуаски» 2002 року, опублікованої Oxford University Press. У цій роботі Шанон надає приблизну картографію видінь і невізуальних ефектів, які може викликати аяваска. Він пише, що сам споживав аяваску кілька сотень разів і зібрав масив емпіричних даних з опублікованої літератури, структурованих і неструктурованих інтерв’ю, які він проводив, і свого особистого досвіду. Загалом масив містить близько 2500 досвідів вживання аяваски.
Біблійна гіпотеза ентеогенів
Суперечлива теорія Шанона про те, що патріарх Мойсей був під впливом галюциногенів, коли отримав закон, називається біблійною гіпотезою ентеогенів.[1] Його стаття Biblical Entheogens: a Speculative Hypothesis («Біблійні ентеогени: спекулятивна гіпотеза») детально описує паралелі між ефектами, викликаними психоделічним напоєм аяваски, і біблійним описом життя Мойсея. Зокрема, він звертає увагу на п’ять конкретних епізодів життя Мойсея, які, на його думку, демонструють моделі, дуже схожі на досвід, з яким стикаються ті, хто перебуває під впливом аяваски:[2]
- Видіння Мойсея палаючого куща.
- Коли палиці брата Мойсея Аарона та чародіїв фараона перетворюються на змій.
- Богоявлення на горі Синай, коли Мойсею даються десять заповідей.
- Exodus 33:12–23, коли Мойсей просить побачити Бога, але Бог каже йому, що він закриє Мойсея своєю рукою, щоб він міг бачити тільки його спину, а не його обличчя, «бо ніхто не побачить Мене і залишиться живим.»
- Сяючий вигляд обличчя Мойсея, коли він повертає десять заповідей після свого другого повернення з гори (Exodus 34:30).
Зустріч з Божественним, змінене сприйняття часу, синестезія, страх перед неминучою смертю, а також видіння вогню, змій, світла, що сприймається як Бог, і сутностей, чиїх облич не видно, – всі ці переживання Шанон вважає поширеними після вживання аяваски, і більшість з них є «особливо симптоматичними» для аяваски. І саме ці переживання, серед іншого, Шанон порівнює з наведеними вище подіями життя Мойсея. Він також звертає увагу на схожість між триденним очищенням перед тим, як були відкриті десять заповідей, і традиційними контекстами вживання аяваски; на «сяючий» вигляд людей після прийому аяваски з виглядом Мойсея після другого повернення з гори; а також на відповідність досвіду аяваски певним до певних рис особистості, притаманні Мойсею. Крім того, він підтверджує свою гіпотезу ботанічною та етноботанічною інформацією, лінгвістичними міркуваннями, екзегезою талмудичних і містичних єврейських текстів, а також даними про дію речовини, аналогічної аявасці. Шанон стверджує, що його гіпотеза «безперечно спекулятивна». На завершення він каже:
Взяті разом ботанічні й антропологічні дані, з одного боку, і біблійні описи, а також пізня єврейська герменевтика, з іншого, свідчать, на мою думку, про біблійний ентеогенний зв’язок. Слід визнати, що беззаперечних доказів ми не маємо. існує так багато підказок, які, наче шматочки пазлу, з’єднуються в інтригуюче єдине ціле. Я залишаю читачеві винести своє судження.[2]
Див. також
Примітки
- ↑ News, A. B. C. Moses Was High on Drugs, Israeli Researcher Says. ABC News (англ.). Процитовано 3 лютого 2025.
- ↑ а б Shanon, Benny (March 2008). Biblical Entheogens: a Speculative Hypothesis (PDF). Time and Mind. Berg. 1 (1): 51—74. doi:10.2752/175169608783489116. ISSN 1751-6978. Процитовано 28 лютого 2012.