Белісаріо Бетанкур ісп. Belisario Betancur
26-й Президент Колумбії
7 серпня 1982 — 7 серпня 1986 року
Попередник:	Хуліо Сесар Турбай
Наступник:	Вірґіліо Барко
Народження:	4 лютого 1923(1923-02-04)[1][2][…] Amagád
Смерть:	7 грудня 2018(2018-12-07)[4][3][…] (95 років) Богота, Колумбія[6]
Причина смерті:	kidney infectiond
Країна:	Колумбія і Іспанія[7]
Освіта:	Pontifical Bolivarian Universityd
Партія:	Colombian Conservative Partyd
Шлюб:	Rosa Helena Álvarez Yepesd
Діти:	Diego Betancur Álvarezd
Нагороди:	Menéndez Pelayo International Prized (2007)
Медіафайли у Вікісховищі

Белісаріо Бетанкур Куартас (ісп. Belisario Betancur Cuartas; 4 лютого 1923 — 7 грудня 2018) — колумбійський політик, двадцять шостий президент Колумбії.

Народився 1923 року в містечку Амага (Антіокія) в родині текстильного робітника. Навчався в семінарії, але був з неї виключений. Закінчив Понтифікальний боліваріанський університет, де вивчав право й економіку.

В 1945—1947 роках був депутатом парламенту Антіокії, згодом став депутатом парламенту національного. В 1953—1957 роках був членом Установчих зборів; через незгоду з режимом Рохаса Пінільї був ув'язнений. За президентства Гільєрмо Леона Валенсії очолював міністерство праці. 1970 року брав участь у президентських виборах, але зайняв третє місце. Наприкінці 1970-их займав пост посла в Іспанії. 1982 року, вигравши вибори, став президентом Колумбії.

За свого президентства Бетанкур розпочав будівництво доступного житла, відкривав університети та сприяв боротьбі з неграмотністю. Було проведено адміністративні, економічні та юридичні реформи. Президент проводив перемовини з численними збройними повстанськими угрупованнями; завдяки його зусиллям у серпні 1984 року було підписано угоду про припинення вогню терміном на один рік, було створено змішану комісію для обговорення процесу роззброєння та примирення, а частина повстанців перейшла на шлях легальної громадської діяльності й політичної боротьби. Однак після того, як у квітні 1984 року наркомафія вбила міністра юстиції, в травні в Колумбії було запроваджено стан облоги^[8]. В листопаді 1985 року бойовики «Руху 19 квітня» захопили й утримували Палац правосуддя в Боготі, порушивши перемир'я.

Вийшов у відставку в серпні 1986 року після завершення терміну повноважень. Помер у Боготі 2018 року.

• Arismendi Posada, Ignacio (1983). Gobernantes Colombianos (ісп.) (вид. 2). Bogotá: Italgraf. с. 255.

• Ruiza, M., Fernández, T. y Tamaro, E. (2004). Belisario Betancur. [1] (ісп.) . Barcelona: Biografías y Vidas. La enciclopedia biográfica en línea. Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
• Belisario Betancur Cuartas. [2] (ісп.) . Colombia.com. Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 23 березня 2020.
• Adiós a Belisario, el Presidente del ‘sí se puede’ (ісп.) . El Tiempo. 7 грудня 2018. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 23 березня 2020.