Олександр Савович Бежевець
Народження	16 липня 1929(1929-07-16) с. Сліпчиці, Черняхівський район, Житомирська область, УРСР
Смерть	22 липня 2015(2015-07-22) (86 років) Москва, РФ
Поховання	Федеральне військове меморіальне кладовищеd
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Роки служби	1948—1989
Звання	Генерал-майор авіації
Нагороди

Олександр Савович Бежевець (16 липня 1929 — 22 липня 2015) — заслужений льотчик-випробувач СРСР (1971), Герой Радянського Союзу (1975), генерал-майор авіації (1978).

Народився в селі Сліпчиці, (нині Черняхівського району Житомирської області, Україна). Українець. У 1948 році закінчив Київську спецшколу ВПС.

В армії з 1948 року. У 1951 році закінчив Батайське військове авіаційне училище льотчиків, до 1954 року був в ньому льотчиком-інструктором. У 1959 році закінчив Військово-повітряну інженерну академію імені А. Ф. Можайського.

З 1959 року по 1988 рік — на льотно-випробувальної роботи в Державному Червонопрапорному науково-випробувальному інституті ВПС. У 1975—1983 роках був начальником 1-го Управління, займався випробуваннями літаків в Ахтюбинську, а в 1983—1988 роках — начальником 4-го Управління, яке проводило випробування військово-транспортних літаків і вертольотів на аеродромі «Чкаловський». Провів державні випробування надзвукових бойових літаків МіГ-25Р (1966—1967), МіГ-23Б (1969—1970), МіГ-27К (1974), МіГ-31 (1979), МіГ-29 (1980—1981), реактивного військово транспортного літака Ан-124 (1983—1984) та інших літаків.

З березня 1971 року по квітень 1972 року брав участь в бойових діях в Єгипті. Був командиром особливого загону, що складався з секретних на той час надзвукових літаків-розвідників МіГ-25Р. Особисто здійснив 50 бойових вильотів (з них 2 — над територією Ізраїлю).

За мужність і героїзм, проявлений при випробуванні нової авіаційної техніки, полковнику Бежевця Олександра Савовича Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 квітня 1975 присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 11232).

У листопаді 1981 був удостоєний Державної премії СРСР за успішні випробування надзвукового перехоплювача МіГ-31. Всього освоїв 80 типів літаків.

З січня 1989 року — в запасі. До 1998 року працював представником льотно-дослідницького інституту імені М. М. Громова на аеродромі «Чкаловський». Жив в селищі Чкаловський (в межах міста Щолково) Московської області.

Помер 22 липня 2015 року в Центральному науково-дослідному авіаційному госпіталі. Похований на Федеральному військовому меморіальному кладовищі^[1].

• Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (№ 11232)
• Два ордени, Леніна (1975, 1982)
• Орден Червоного Прапора (1971)
• Медалі
• Лауреат Державної премії СРСР (1981)
• Заслужений льотчик-випробувач СРСР (1971)

Лауреат премії уряду Російської Федерації (2011)

• Герої Радянського Союзу: Короткий біографічний словник / Пред. ред. колегії І. М. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 / Абаєв — Любичев /. — 911 с. — 100 000 прим. — ISBN відс., Рег. № в РКП 87-95382.
• Симонов А. А. Заслужені випробувачі СРСР. — Москва: Авиамир, 2009. — С. 30-31. — 384 с. — ISBN 978-5-904399-05-4.