Баян-Обо

	Баян-Обо
	41°46′05″ пн. ш. 109°57′58″ сх. д. / 41.76818° пн. ш. 109.96601° сх. д.
Тип	Район міського підпорядкування (КНР)
Країна	КНР
Регіон	Баотоу
Площа	247,89 км²
	Баян-Обо у Вікісховищі

Баюнь-Обо, Баян-Обо (Bayan-Obo) — магнетит-рідкісноземельне (Fe-TR-Nb) родовище, Баотоу, Внутрішня Монголія, Китай.

Чотири лінзоподібних рудних тіла (потужність 200–250 м, протяжність до 1,3 км) складені магнетитом, гематитом, в зоні окиснення мартитом, рідкісноземельними мінералами і флюоритом. У багатих рудах вміст Fe понад 45%, в середніх 30-45% (60% запасів), в бідних 20-30%. Вміст рідкісноземельних елементів бл. 8%.

Китай має великі ресурси рідкісноземельних елементів церієвої групи, які укладені в родовищі Баян-Обо. Вміст TR₂O₃ в рудах 0,75-7,6%, з них частка Ce₂О₃ 50%; La₂O₃ 30%; Nd₂O₃ 15%, інші 5%. Основний рідкісноземельний мінерал — бастнезит.

Родовище рідкоземельних елементів (РЗЕ) Fe-Nb (тип Баян-Обо), відкрите як родовище заліза в 1927 році. Мінерали РЗЕ були відкриті в 1936 році, а руди, що містять ніобій, наприкінці 1950-х років. Запаси оцінюються в понад 40 млн. тонн мінералів РЗЕ з вмістом РЗЕ 3–5,4% (70% відомих світових запасів РЗЕ), 1 млн. тонн Nb₂O₅ і 470 млн. тонн заліза. Родовище також містить приблизно 130 мільйонів тонн флюориту .

Баян-Обо є найбільшим у світі відомим родовищем РЗЕ. ^[1] Вміст флюориту в рудах також робить його найбільшим у світі родовищем флюориту.

Родовище розташоване у східно-західній мезопротерозойській рифтовій зоні вздовж північної околиці Китайсько-Корейського кратону. Вміщуючими товщами є кварцити, сланці, вапняки, доломіти. Основною вміщуючою породою є доломіт. Рудні тіла стратиформні та лінзоподібні, з масивами, смугами, шарами, жилами та вкрапленнями. Окрім чітких ознак гідротермальної мінералізації, родовище також демонструє Mg, Fe, Na та F метасоматоз. Ізохронний вік Sm-Nd монациту для бастнезиту та рибекіту становить від 1200 до 1300 млн. років, тоді як Th-Pb та Sm-Nd вік карбонатів Ba-REE-F та ешиніту становить від 474 до 402 млн. років.