Бахрушин Сергій Володимирович
рос. Сергей Владимирович Бахрушин
Народився	26 вересня (8 жовтня) 1882[1]  Москва, Російська імперія[2]
Помер	8 березня 1950(1950-03-08)[2][1][3] (67 років)  Москва, СРСР[2]
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Діяльність	науковець, викладач університету
Alma mater	Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] (1904)
Галузь	історія Росії
Заклад	МДУ
Вчене звання	професор, члени-кореспонденти РАНd і професор[d]
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Науковий керівник	Ключевський Василь Йосипович
Вчителі	Любавський Матвій Кузьмич
Відомі учні	Sergey Dmitriyevd Базилевич Костянтин Васильович[4]
Аспіранти, докторанти	Рибаков Борис Олександрович Sergey Dmitriyevd Тихомиров Михайло Миколайович Базилевич Костянтин Васильович
Членство	Академія наук СРСР
Родичі	Бахрушин Олексій Олександрович
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах  Бахрушин Сергій Володимирович у Вікісховищі

Сергі́й Володи́мирович Бахру́шин (8 жовтня 1882, Москва — 8 березня 1950) — російський радянський вчений-історик і педагог.

Член-коремпондент Академії наук СРСР (з 1939), дійсний член АПН РРФСР, професор Московського державного університету імені Михайла Ломоносова.

Народився у Москві.

1904 закінчив Московський університет.

З 1909 — приват-доцент, а пізніше професор Московського університету.

Основні праці Бахрушина:

• «Князівське господарство XV і першої половини XVI ст.»,
• «Історичний нарис заселення Сибіру до половини XIX ст.»,
• «Історична доля Якутії»,
• «Торгові селяни в XVII ст.» та ін.;
• підручник для серед, школи — «Історія СРСР».

Бахрушин співавтор підручника для вишів «Історія СРСР» (т. 1), що був перекладений українською мовою. В останньому Бахрушин написав розділи про Україну і Крим.

Співавтор «Історії дипломатії».

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.