Батиєва гора Київ | ||||
![]() вулиця Романа Ратушного, Батиєва гора | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°25′46″ пн. ш. 30°29′41″ сх. д. / 50.42945° пн. ш. 30.49480833° сх. д. | ||||
Країна |
![]() ![]() | |||
Район | Солом'янський | |||
Адмінодиниця |
Київ ![]() | |||
Головні вулиці | Романа Ратушного | |||
Транспорт | ||||
Метрополітен |
![]() | |||
Залізнична інфраструктура | Київ-Пасажирський | |||
Карта | ||||
Батиєва гора — історична місцевість, селище у м. Києві. Розташована на схилі пагорба над річкою Либідь і залізницею між Протасовим і Кучминим ярами. Орієнтовні межі — по вулиці Кучмин Яр, початковій частині вулиці Романа Ратушного, Городній вулиці та залізницею.
Історія
На сучасній Батиєвій горі 1862 року археологом Яковом Волошинським було розкопано курганні могильники Зарубинецької культури (II—IV ст. н. е.), що існували на місці сучасних вулиць Привітної та прилеглих до неї частин вулиць Локомотивної, Дружньої.
В пізніший час тут, ймовірно, існувало поселення, однак жодних досліджень не проводилося, розташування невідоме.[1]
Вперше назва зафіксована на картосхемах Києва за 1861 і 1874 роки як Батіеві могили (від кургана могильника Баті — походження назви не встановлено, до хана Батия, як досі вважалося, відношення не має). До кінця XIX ст. місцевість належала Софійському митрополичому дому і використовувалася як вигін для худоби.[2]
Селище Батиєва гора виникло на межі XIX—XX століття як поселення робітників-залізничників. У 1909 році поселення було включено до складу Києва. У 1911 році в селищі було 10 вулиць і 1 провулок. До наших днів збереглося історичне планування та значна частина первісної одноповерхової садибної забудови. Тоді ж сформувалася мережа вулиць, що збереглася донині — близько 15 вулиць і провулків.[3]
До 1950-х років вулиці мали назву вулиць-ліній (1-ша лінія, 2-га лінія і т. д.), сучасні назви — з 1950-х років.
У 1916 році в пристосованому приміщенні місцевої школи було відкрито церкву Св. Трійці (закрита 1931 року). Нині неподалік від цього місця збудовано нову церкву Св. Трійці.
Джерела
- ↑ Батиєва гора. Історія | Київ від минулого до майбутнього. Київ - від минулого до майбутнього (укр.). 24 січня 2020. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 29 листопада 2024.
- ↑ Гирич І. Історичний путівник по Києву. Київ: «Українські пропілеї», 2016. С. 630.
- ↑ Пономаренко Л., Різник О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання. — «Павлім», 2003. — C. 7
Посилання
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
- Батиєва гора. Історія | Київ від минулого до майбутнього. kyivpastfuture.com.ua (укр.). 24 січня 2020. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
- Батыева гора. Непарадный Сталианс. Малоэтажная городская архитектура СССР.
![]() |
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |