село Барашівка
Петропавлівська церква, пам'ятка архітектури
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Тер. громада	Березівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA18040030020067049
Облікова картка	с. Барашівка
Основні дані
Засноване	1500
Населення	1 250 (2001)
Площа	2,035 км²
Густота населення	614,25 осіб/км²
Поштовий індекс	12416
Географічні дані
Географічні координати	50°16′17″ пн. ш. 28°32′56″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	209 м
Водойми	р. Лісова
Місцева влада
Адреса ради	вул. Ватутіна, 31, с. Березівка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12411
Карта
Барашівка
Барашівка
Мапа
Барашівка у Вікісховищі

Бараші́вка — село в Україні, у Березівській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 1 250 осіб (2001). У 1923—58 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

У 1885 році кількість мешканців становила 287, дворів — 22^[1].

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 535 осіб, з них: православних — 506, чоловіків — 284, жінок — 251^[2].

В кінці 19 століття в селі проживало 645 мешканців, дворів — 81^[3].

У 1906 році в поселенні налічувалося 768 жителів, дворів — 128^[4], у 1923 році — 959 жителів, 188 дворів^[5].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 029 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 1 250 осіб^[6].

На околиці села знаходиться ґрунтовий могильник VI—VII ст. Історична дата утворення — 1500 рік^[7]. Входило до складу Житомирського староства. Згадується в люстраціях Житомирського замку за 1615 та 1622 роки^[3].

В другій половині 19 століття — село Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, на річці Лісова, за 8 верст від Житомира та найближчої поштової станції, за 42 версти від найближчої залізничної станції Бердичів. Православна парафія 7 класу, до парафії належали села Альбинівка (5 верст), Березівка (10 верст) та хутори Давидівка, Довжик і Плоски. Сусідні парафії: Вільськ (20 верст) та Шумськ (12 верст). Кам'яну церкву збудовано у 1849 році, за державні кошти, передана до парафії та освячена 1853 року. При церкві 49 десятин землі^[8].

У 1885 році — колишнє державне село Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, на річці Лісова. Були церковна парафія та заїзд^[1].

В кінці 19 століття — село Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, на річці Лісова Кам'янка, за 11 верст від Житомира та 42 версти від Бердичева^[3].

У 1906 році — село Троянівської волості (6-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового та губернського центру, м. Житомир, становила 8 верст, до волосного центру, містечка Троянів — 12 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Житомирі^[4].

У 1923 році увійшло до складу новоствореної Барашівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Левківського району Житомирської (згодом — Волинська) округи, адміністративний центр ради. Відстань до районного центру, с. Левків, становила 20 верст^[5]. Разом із радою, 22 лютого 1924 року, відійшло до складу Троянівського району, 15 вересня 1930 року — Житомирської міської ради, 14 травня 1939 року — новоствореного Житомирського району^[9].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР у 1932—1933 роках. Встановлено імена загиблих від голодомору — це 145 жертв серед жителів села^[10].

У ході Київської наступальної операції 14 листопада 1943 року, частини 7-ї гвардійської кавалерійської дивізії (1-й гвардійський кавалерійській корпус) зайняли Барашівку. Проте, за декілька днів, противники посилили контратаку та знову повернулися. Остаточно зайняте в ході Житомирсько-Бердичівської наступальної операції 31 грудня 1943 року військами 18-ї армії^[11]. В селі також активну участь брали і партизанські загони, серед цивільного населення. Розповідають, що хати в селі солдати Вермахту підпалювали та окрім голодомору село постраждало і внаслідок другої світової

12 травня 1958 року адміністративний центр Барашівської сільської ради перенесено до с. Іванівка з одночасним перейменуванням ради на Іванівську. В складі останньої село, 30 грудня 1962 року, перейшло до Коростишівського району, 4 січня 1965 року повернуте до відновленого Житомирського району Житомирської області^[9].

На місцевому кладовищі 8 травня 2015 року поховано рештки екіпажу бомбардувальника ДБ-3Ф 229, що загинули 10 липня 1941 року під селом Бондарці: В'ячеслава Симакова та Василя Глєбова. Їх знайшли у липні 2013 року пошуківці історико-патріотичного об'єднання «Пошук»^[12]. Участь на захороненні брали також і учні Барашівської ЗОШ I-III ступенів.^[13]

У 2020 році територію та населені пункти Іванівської сільської ради Житомирського району, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Березівської сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області^[14].

• Журавський Анатолій Федорович (1952—2001) — письменник.
• Рибачок Іван Михайлович (1899—1972) — український радянський вчений, кандидат географічних наук, доцент кафедри економічної географії географічного факультету Київського університету.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

• Погода в селі Барашівка [Архівовано 3 червня 2013 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.