Баланчук Михайло Несторович
Народився	25 вересня 1935(1935-09-25) (89 років) Мартиновичі, Кагановичський район, Київська область, Українська СРР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	скульптор
Alma mater	Київський державний художній інститут (1972)
Вчителі	Лисенко Михайло Григорович, Вронський Макар Кіндратович і Макогон Іван Васильович
Членство	Національна спілка художників України

Михайло Несторович Баланчу́к (нар. 25 вересня 1935, Мартиновичі) — український скульптор; член Київської організації Національної спілки художників України у 1999—2014 роках^[1].

Народився 25 вересня 1935 року в селі Мартиновичах Поліського району Київської області (нині виселене через наслідки аварії на ЧАЕС).1965 року закінчив Дніпропетровське художнє училище; 1972 року — Київський художній інститут, де навчався у Михайла Лисенка, Макара Вронського, Івана Макогона.

Упродовж 1972—1995 років виконував роботи на замовлення скульптурно-живописного комбінату Спілки художників України (нині Київське творчо-виробниче об'єднання «Художник»). Мешкає у селі Нових Мартиновичах Лубенського району Полтавської області в будинку на вулиці Шевченка № 86^[2].

Працює у галузях станкової і монументальної скульптури. Серед робіт:

портрети

• П. Куща (1971);
• Устима Кармалюка (1972);
• ветерана німецько-радянської війни П. Іванова (1974);
• генерала Михайла Скирди (1978);
• Олександра Суворова (1980);
• Тараса Шевченка (1990);

пам'ятники у Пирятині

• Тарасу Шевченку (1991);
• воїнам-афганцям (2001).

Бере участь у республіканських, обласних художніх виставках з 1973 року. У 1974 році його проєкт монумента «Возз'єднання України та Росії» був відзначений премією республіканського конкурсу.

• В. М. Прядко. Баланчук Михайло Несторович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.