село Бакшеївка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Чугуївський район |
Тер. громада | Вовчанська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA63140010050012660 |
Облікова картка | Картка |
Основні дані | |
Засноване | 1695 |
Населення | 150 |
Площа | 0,406 км² |
Густота населення | 369,46 осіб/км² |
Поштовий індекс | 62540 |
Телефонний код | +380 5741 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°12′9″ пн. ш. 37°12′58″ сх. д. / 50.20250° пн. ш. 37.21611° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
178 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 62504, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Вовчанськ, вул. Соборна, буд. 92 |
Карта | |
Мапа | |
|
Бакшеївка — село (до 2011 — селище[1].) в Україні, у Вовчанській міській громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 150 осіб, згідно перепису населення за 2001 рік. До 2020 орган місцевого самоврядування — Новоолександрівська сільська рада[2].
Колишня назва - хутор Ромашово.
Географія
Село Бакшеївка розташоване на початку балки Яр Караїчний, по якій протікає пересихаючий струмок з кількома загатами. На відстані 1 км розташоване селище Вірівка і за 5 км смт Білий Колодязь. За 2 км проходить автомобільна дорога Т 2104, за 3 км залізнична станція Бакшеївка.
Історія
За даними офіційного сайту Верховної Ради України, Бакшеївка була заснована в 1695 році.
На 1864 рік Бакшеївка мала назву хутір Ромашово (можливо, Романов) і мала 10 дворів, в яких проживало 32 особи.
Рішенням виконкому Харківської обласної Ради народних депутатів від 30 вересня 1958 року Бакшеївську та Новоолександрівську сільради Вовчанського району було об'єднано в одну — Новоолександрівську сільраду з центром у селі Новоолександрівка.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Вовчанської міської громади.[3]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Вовчанського району, село увійшло до складу Чугуївського району[4].
Демографія
Населення за переписом 2001 року становило 150 осіб (74 чоловіки та 76 жінок).
Список прізвищ, що проживали на 1915 рік:
Хижняк, Борщов, Жеглов, Поляков, Гатицький, Капленко, Шевченко, Колесніков, Пацакул, Пацакула, Брехунченко, Гарбунов, Марадуда, Мороз, Четверіков, Фоменко, Радченко, Треньов, Могилка, Лихотерез.
Економіка
У селі Бакшеївка при Радянській владі розташовувалося Ватутинське відділення бурякорадгоспу «Олександрівський», у користуванні якого було 6423 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 5355 га орної землі.
У радгоспі було 4 відділення, 4 тракторні бригади, 11 ферм. Основний напрямок господарства - бурякове насінництво. Крім того, вирощуються зернові та технічні культури. Напрямок тваринництва - м'ясо-молочний. Розвинене свинарство.
Об'єкти соціальної сфери
Фельдшерський пункт (вулиця Ватутіна, 23).[5]
Пам'ятки
На території села розташована Братська могила Радянських воїнів-визволителів, які загинули в цих місцях у червні 1942 року. На ній у 1964 році було встановлено пам'ятник, який занесений до Книги Пам'яті Харківської Області за №631.
Відомі люди
Треньов Костянтин Андрійович (1876-1945) — радянський письменник та драматург, який написав низку оповідань на селянські теми, цикл нарисів «На Украине» (1916), в яких змальоване життя і побут українського народу. В українських театрах ставили драми Треньова «Любов Ярова» (1927) і «На березі Неви» (1937)..
Примітки
- ↑ Прадідівська слава: база даних українських пам’яток і визначних місць. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ Rada.info — інформаційний портал місцевого самоврядування України. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Медичні заклади України. Процитовано 7 травня 2022.