Базиліка Святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки
Собор Преображення Господнього у Кременці від головного фасаду. Сучасне фото
50°07′ пн. ш. 25°43′ сх. д. / 50.117° пн. ш. 25.717° сх. д. / 50.117; 25.717
Тип споруди	православний храм
Розташування	Україна, Кременець
Архітектор	Паоло Фонтана, Павло Гіжицький
Засновник	Міхал Сервацій Вишневецький
Початок будівництва	1731
Кінець будівництва	1743
Будівельна система	цегла
Стиль	пізнє бароко
Належність	РКЦ → УПЦ-КП → ПЦУ
Єпархія	Тернопільська єпархія ПЦУ
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса	вул. Ліцейна 1, Кременець, Тернопільська область
Епонім	Ігнатій Лойола
Присвячення	Ігнатій Лойола
Базиліка Преображення Господнього (Кременець) (Україна)
Базиліка Преображення Господнього у Вікісховищі

Собор Преображення Господнього Православної Церкви України (колишня Базиліка Святи́х Ігна́тія Лойо́ли і Стані́слава Ко́стки або Костел оо. Єзуїтів) — сакральна споруда, домінанта комплексу монастиря оо. Єзуїтів у Кременці на Волині. Збудований архітектором Павлом Гіжицьким за проєктом архітектора Паоло Фонтана у першій половині XVIII століття в стилі пізнього бароко^[1]. Нині — Церква Преображення Господнього ПЦУ. Найвища будівля міста^[2].

На прохання князя Міхала Сервація Вишневецького в 1729 році Павло Карл Санґушко надіслав йому на розгляд три різних плани храмів, автором яких слід вважати архітектора Паоло Фонтану. Вибір М. С. Вишневецького зупинився на проєкті святині з монастирем і школою, після чого до його реалізації було залучено кременецького архітектора, єзуїта Павла Гіжицького. Аналіз архітектури базиліки (ширше — комплексу) дозволяє говорити про сплав талантів обох архітекторів у її остаточному вирішенні, проте й дозволяє виокремити прийоми притаманні кожному архітекторові зокрема.

Будівництво тривало протягом 1731—1743 років.

За часів СРСР костел використовувався як спортивне приміщення навчального закладу.

За поземним планом комплекс споруд наближений до літери Н. Костел — тринавовий з трансептом, в перехресті — висока гранчаста баня, вкрита бароковим куполом з ліхтариком. Вівтарна частина й крила трансепту трохи заокруглені, що значно посилює красу й виразність будівлі. Від підлоги до віщої позначки в інтер'єрі костел має 28 метрів. Бічні нави за єзуїтів були відведені під каплиці.

Коридорною системою костел поєднано з корпусами келій, що в зимову пору давало змогу дістатися всіх частин комплексу без виходу на подвір'я. Бічні крила комплексу попереду мають наріжні башти й утворюють парадний двір на зразок палацового курдонеру. Ухил земельної ділянки спонукав архітектора до створення штучної тераси, вдало прикрашеної парадними сходами, балюстрадами й кам'яними ліхтарями в стилі рококо. Малюнок балюстрад і ліхтарів не має аналогів в Україні. Фасади комплексу розділені на барокові частини-«дзеркала». Контрастне фарбування «дзеркал» і деталей фасадів надає комплексу палацової краси й вишуканості, більш притаманних світським будівлям доби пізнього бароко чи рококо.

Наприкінці XX століття комплекс колегіуму визнано видатною пам'яткою архітектури країни.

• 
  Вид на Костел оо. Єзуїтів з гори Бони

• м. Кременець. Собор Преображення Господнього // Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 206—207. : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.
• Andrzej Betlej. Paweł Giżycki SJ architekt polski XVIII wieku. — Kraków : Towarzystwo Naukowe «Societas Vistulana», 2003. — ISBN 83-88385-16-X. (пол.)
• Jόzef Skrabski. Paolo Fontana. Nadworny architekt Sanguszkόw. — Tarnόw, 2007. — ISBN 978-83-85988-77-9. (пол.)

• Максим Герасим'юк. З історії храму Преображення Господнього Тернопільсько-Бучацької єпархії м. Кременець^{[недоступне посилання]}
• Єзуїтський колегіум / Сайт міста Кременець