село Бабинці
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Вінницький район
Тер. громада	Погребищенська міська громада
Код КАТОТТГ	UA05020210040069786
Основні дані
Засноване	1000
Населення	595
Площа	2,269 км²
Густота населення	262,23 осіб/км²
Поштовий індекс	22224
Телефонний код	+380 4346
Географічні дані
Географічні координати	49°33′37″ пн. ш. 29°28′33″ сх. д. / 49.56028° пн. ш. 29.47583° сх. д. / 49.56028; 29.47583
Середня висота над рівнем моря	201 м
Місцева влада
Адреса ради	22200, Вінницька обл., Вінницький район, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 77
Карта
Бабинці
Бабинці
Мапа
Бабинці у Вікісховищі

Бабинці́ (в деяких джерелах Ба́бинці^[1]) — село в Україні, у Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області. До 2020 центр Бабинецької сільської ради. Розташоване за 23 км від центру громади, за 20 км від зупинного пункту Рось.^[1] Населення становить 595 осіб.^[2]

Село займає територію 2,269 км². Селом протікає річка Оріховатка, ліва притока Росі (басейн Дніпра).^[2] На північному заході село межує з селом Новофастовом, на південний схід від села, нижче за течією Оріховатки, розташоване село Скибинці. Місце розташування Бабинців і його околиць рівне, відкрите, з чорноземним ґрунтом.^[3]

До 1792 року село було у складі Речі Посполитої.

У другій половині 19 століття село входило до складу Бабинецької волості Сквирського повіту Київської губернії.^[3]

Перше село на місці сучасного села було зруйновано під час загарбницьких війн поляків. Заселено повторно на початку 18 століття. У 1750 році село належало Адаму Бржостовському, генерал-лейтенанту військ литовських. Пізніше селом володів Захарій Ганський, який продав його Стефану Любовицькому.^[3]

В середині 19 століття село простягалося на 3,5 верстви, складалося з трьох частин — власне Бабинців навколо церкви, Старої Степанівки — нижче по річці в бік Скибинців, Нової Степанівки — частини села на правому березі Оріховатки — навпроти церкви. Обидві Степанівки заселено вже наприкінці 18 століття, за Стефана Любовицького. До 1846 року селом володів його син Йосип. Певний час селом володіла його дружина Жозефіна. З 1857 року селом володів Вацлав Любовицький, другий син Стефана Любовицього.^[3]

У 1831 році на правому березі, біля Старої Степанівки, в урочищі було знайдено в землі старовинний кам'яний склеп.^[3]

У 1900 році у селі був 251 двір, тут проживало мешканців обох статей 1617 осіб, з них чоловіків — 811, жінок — 806. Головним зайняттям мешканців було землеробство.^[4]

Під час Другої світової війни у другій половині липня 1941 року село було окуповане німецько-фашистськими військами. Червоною армією село зайняте 31 грудня 1943 року.^[5]

На початку 1970-х років у Бабинцях містилася центральна садиба колгоспу ім. Леніна. Господарство обробляло 3138 га землі, у тому числі 2469 га орної. Крім рільництва й тваринництва, розвинуті були допоміжні галузі виробництва — рибництво і видобування граніту. В селі була восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека, парк.^[1]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.^[6]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району^[7].

За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 585 осіб,^[8] із них 98,99 % зазначили рідною мову українську, 1,01 % — російську.^[9]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[11]:

• Babińce 2.) B., wioska, pow. skwirski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 74. (пол.) — S. 74.

• Облікова картка с. Бабинці. http://rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 31 жовтня 2018.
• Погода в селі Бабинці [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]