Атаки рум. Otaci
Герб Прапор міста Атаки
Вид на міст, що з'єднує Атаки (зліва) з Могилевом-Подільським (Україна)
Основні дані
48°25′48″ пн. ш. 27°47′38″ сх. д. / 48.43000° пн. ш. 27.79389° сх. д. / 48.43000; 27.79389
Країна	Молдова
Регіон	Окницький район
Засновано	1419
Перша згадка	1585[1]
Площа	3,71 км²
Населення	▼ 6 043 (01.01.2014)
Висота НРМ	103  м
Телефонний код	(+373) 271
Номери автомобілів	OC
GeoNames	618631
OSM	↑59005 ·R (Окницький район, Жудець Сорока)
Поштові індекси	MD-7106
Міська влада
Адреса	MD-7106, м. Атаки, вул. Посілкова, 18
Мер міста	Василій Трагіра
Мапа
Атаки Атаки (Молдова)
Атаки у Вікісховищі

Ата́ки (О́тач, рум. Otaci) — місто в Окницькому районі Молдови, на правому березі річки Дністер поблизу українського кордону та міста Могилів-Подільський.

Назва походить від архаїзму «отач» — хата для відпочинку пастуха.

Місто розташоване за 260 км на північ від Кишинева. Найближча залізнична станція — Велчинець (5 км). В Атаках розміщений важливий пункт переходу молдовсько-українського кордону пункт пропуску Могилів-Подільський.

Отач — одне з найстаріших міст Молдови. Роком заснування вважається 1419.

1711 року під час Прутського походу недалеко від села на вісім діб зупинявся Петро I. В 1792 році після укладення Ясського договору тут почав зростати російський вплив.

1814 року в місті було створено поліцейську дільницю. В 1835 році Отач став центром волості в Сороцькому повіті Бессарабської губернії.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у містечку здебільшого проживали українці, населення розмовляло лише українською мовою^[2].

1862 року було створено телеграфну контору, а з 1879 — поштове відділення. 1890 року Отацька волость включала в себе 13 сіл. Розвивалось вирощування тютюну. Більшість населення міста (майже 3 тисячі з понад 5 тисяч чоловік) складали євреї. У 1893 році було введено в експлуатацію міст через Дністер та залізничне сполучення з Могилів-Подільським. В 1895 році завершено встановлення телефонних ліній.

Підчас Хотинського повстання 1919 року місто було під контролем Хотинської директорії. У ніч з 5 на 6 січня (за старим стилем; з 18 на 19 січня — за новим стилем), із самостійного виступу загонів Георгія Барбуци і А. Старова. Загін у числі від 400 до 600 бійців, які здебільшого були колишніми солдатами царської армії — вихідцями з Хотинського та Сороцького повітів, переправився через Дністер у районі Атаки Сороцького повіту і за активної підтримки місцевого молдавського населення захопив значну частину Сороцького повіту.

В період з 1918 по 1940 рік місто з населенням в 3510 жителів перебувало в складі Румунії. З 1944 по 1991 роки входило до складу Окницького району МРСР.

Статус міста Отач отримав у 1994 році.

Населення — 8500 осіб (станом на 2005 рік): українці (44,7 % мешканців міста), цигани (39,9 %), молдовани (8,55 %), росіяни (6,15 %), євреї (0,1 %), румуни (0,1 %), гагаузи (0,16 %) та представники інших національностей. Місто з найбільшою кількістю циган в Молдові — понад 39 %. Понад 90 % населення — православні.

В місті знаходиться зона вільного економічного підприємництва. Підприємства міста виробляють рослинні олії, парфуми, товари громадського вжитку, залізобетон, зварювальне обладнання, біологічні засоби захисту рослин, фарбу тощо.

• Василь Єрмолаєвич Войтович — командувач одного з загонів РСЧА, проживав тут з 12 років.
• Мордхе Гольденберг — прозаїк, поет.
• Герман Гольденштейн — відомий кларнетист (народився в Атаках 1934 року).
• Андрій Гончар — член збірної СРСР з веслування, що став призером Олімпіади 1960 року в Римі.
• Аарон Гудельман — американський художник, скульптор та графік.
• Михайло Ілліч Койфман — гірничий інженер, доктор технічних наук, професор (народився в 1899 році).
• Самуїл Ривінович Лехтцір — молдавський поет (народився в 1901 році).
• Бен'юмен-Іцхок Міхалі (Духовний) — ізраїльський літературознавець (народився в 1910 році).
• Берл Ройзін — літературознавець та педагог (народився в 1913 році).

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Атаки (Молдова)

• Ioniţă Veaceslav: Ghidul oraşelor din Republica Moldova/ Veaceslav Ioniţă. Igor Munteanu, Irina Beregoi. — Chişinău,: Tish, 2004 (F.E.-P. Tipografia Centrală). — 248 p. ISBN 9975-947-39-5
• Трагира В. П., Трофэилэ В. М. Отачь/Атаки. Страницы истории. — Кишинёв: Universul, 2002. — ISBN 9975-9554-2-8

Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.