| Арчі Вайт | ||
|---|---|---|
| Archie White | ||
| Ім'я при народженні | Archie Cecil Thomas White | |
| Народження | 5 жовтня 1890 Боріджбрідж, Західний Йоркшир, Англія | |
| Смерть | 20 травня 1971 (80 років) Камберлі, Суррей, Англія | |
| Поховання | Woking Crematoriumd[1]  | |
| Національність | англієць | |
| Країна | Велика Британія | |
| Приналежність | Велика Британія | |
| Вид збройних сил | Британська армія | |
| Освіта | Кінґс-коледж | |
| Роки служби | 1914–1947 | |
| Звання | Полковник | |
| Формування | Грін Ховардс Королівський армійський навчальний корпус | |
| Командування | Головний офіцер освіти, 21-ша група армій | |
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Друга світова війна | |
| Нагороди |
 | |
 Арчі Сесіл Вайз у Вікісховищі | ||
Полковник Арчі Сесіл Томас Вайт (5 жовтня 1890 – 20 травня 1971[2]) був англійським кавалером Хреста Вікторії, найвищої та найпрестижнішої нагороди за доблесть перед обличчям ворога, якою можуть бути нагороджені сили Великої Британії та Співдружності націй.
Раннє життя та освіта
Вайт народився 5 жовтня 1890 року в Боріджбрідж, Західний Йоркшир, Англія. Його батько, Томас Вайт (також Райт; 1838-1911), був тричі одружений і працював драпіровщиком, бакалійником і екіпірувальником. Його мати, Дженні Фінлейсон (бл. 1852-1924), була шотландкою. Арчі здобув освіту в Муніципальній середній денній школі, Гаррогейт. Отримавши стипендію, він вивчав англійську літературу в Королівському коледжі Лондона і в 1913 році отримав ступінь бакалавра мистецтв (BA).[3] Під час навчання в університеті він був курсантом Офіцерського навчального корпусу.[4]
Військова служба
12 вересня 1914 року Вайт був призначений тимчасовим молодший лейтенантом у Британській армії.[4] Бувши призначеним до 6-го (службового) батальйону Йоркширського полку Олександри, принцеси Уельської, 10 грудня 1914 року він був підвищений до тимчасового лейтенанта.[5]
Вайту було 25 років, і він був тимчасовим капітаном у тому, що пізніше стало відомим як Грін Ховардс, коли відбувся наступний подвиг, за який він був нагороджений VC під час Першої світової війни:
Протягом періоду з 21 вересня по 1 жовтня 1916 року в Редуті Стафф, Франція, капітан Вайт командував військами, які утримували південну та західну сторони редуту. Протягом чотирьох днів і ночей вмілим розташуванням він утримував позицію під сильним вогнем усіх видів і проти кількох контратак. Незважаючи на брак припасів і боєприпасів, його рішучість ніколи не похитнулася, і коли ворог атакував у значно переважаючих силах і майже витіснив наші війська з редуту, він особисто очолив контратаку, яка остаточно вибила ворога з південної та західної сторін.[6]
30 червня 1917 року він був переведений до Генерального штабу як офіцер Генерального штабу (3-й клас).[7] 28 березня 1918 року він був призначений бригадний майором 137-ї бригади, якою командував Дж. В. Кемпбелл VC.[3][8] 25 квітня 1919 року він повернувся до Генерального штабу як офіцер Генерального штабу 3-го класу.[9]
25 листопада 1920 року Вайт був переведений до Армійського навчального корпусу з постійною комісією та званням майора.[10] 8 січня 1925 року він був призначений комендантом Школа королеви Вікторії, школи-інтернату в Данблейні.[11] Він досяг звання полковник. Він написав історію корпусу, опубліковану в 1963 році.[12]
Вшанування пам'яті
Його Хрест Вікторії виставлений у музеї Грін Ховардс у Річмонді, Північний Йоркшир, Англія.
Книга про його життя та життя його шкільного друга та колеги VC Дональд Сімпсон Белла під назвою «Окрема порода» Річарда Ліка була опублікована видавництвом Great North Publishing у 2008 році. «Історія Вайта та Белла заслуговує на те, щоб її дізналася ширша аудиторія. Те, що двоє шкільних друзів отримали VC на одному полі бою, ймовірно, є унікальним у британській військовій історії», — сказав Річард Лік.
Примітки
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Пам'ять - Йоркширський полк, Перша світова війна. Процитовано 11 січня 2013.
- ↑ а б Олдфілд, Пол (2016). Хрести Вікторії на Західному фронті - Сомма 1916: з 1 липня 1916 року по 13 листопада 1916 року. Барнслі: Pen and Sword Military. с. 477—481. ISBN 9781473874572.
- ↑ а б London Gazette - 11 September 1914
- ↑ London Gazette - 15 January 1915
- ↑ London Gazette - 26 October 1916|
- ↑ London Gazette - 16 November 1917
- ↑ London Gazette - 28 May 1918
- ↑ London Gazette - 9 May 1919
- ↑ London Gazette - 23 November 1920
- ↑ London Gazette - 6 May 1927
- ↑ http://www.boroughbridge.org.uk/downloads/NetBuild/VC%5B1%5D.pdf?PHPSESSID=ddf54212d494dcc2ef8c9364cbfd87d6 The Broughbridge VC] [недоступне посилання з 01.12.2017]
Бібліографія
- Гліддон, Джеральд (2011) [1991]. Сомма 1916. Кавалери Хреста Вікторії Першої світової війни. The History Press. ISBN 978-0-7524-6303-2.
Зовнішні посилання
- [https://web.archive.org/web/20041028141342/http://www.homeusers.prestel.co.uk/stewart/wokingcr.htm Місцезнаходження могили та медалі VC (Крематорій Вокінга)