Артур Ігнатіус Конан Дойл
Arthur Ignatius Conan Doyle
Ім'я при народженні	англ. Arthur Ignatius Conan Doyle
Народився	22 травня 1859(1859-05-22) Единбург, Шотландія
Помер	7 липня 1930(1930-07-07) (71 рік) Windlesham Manord, Кроуборо, Велика Британія[1] ·зупинка серця[2]
Поховання	Church of All Saints cemeteryd[1][3] і Windlesham Manord[1][3]
Громадянство	Велика Британія
Національність	Ірландець
Діяльність	проза, поезія, драматургія, історія
Сфера роботи	кримінальний роман[d], Англійська література[4] і детективна література[d][4]
Alma mater	Stonyhurst Saint Mary's Halld (1870)[1], Stonyhurst Colleged (1875)[1], Stella Matutinad (1876) і Медична школа Единбурзького університетуd (1881)[1]
Мова творів	англійська
Жанр	детектив, фантастика, пригоди, містика, історичний роман, вірш
Magnum opus	твори про Шерлока Холмса
Партія	Liberal Unionist Partyd (1906)
Конфесія	католик, що не сповідує віру і cпіритизм
Батько	Чарльз Алтамонт Дойл[1]
Мати	Mary Foleyd[1]
Родичі	Бенедикт Камбербетч[5]
Брати, сестри	John Francis Innes Hay Doyled
У шлюбі з	Louisa Hawkinsd[1] і Jean Elizabeth Leckied[1]
Діти	Mary Louise Conan Doyled, Alleyne Kingsley Conan Doyled, Денис Конан Дойлd[6][1], Адріан Конан Дойль[6][1] і Jean Conan Doyled[6][1]
Автограф
Нагороди
Сайт: conandoyleestate.com
Артур Конан Дойл у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Сер А́ртур Ігна́ціус Ко́нан Дойл (англ. Sir Arthur Ignatius Conan Doyle; 22 травня 1859 — 7 липня 1930) — англійський письменник ірландського походження, ^[8]відомий насамперед своїми детективними творами про Шерлока Холмса. Також відомі його науково-фантастичні твори про професора Челленджера, історичні романи. Крім того, він писав п'єси та вірші.

Справжнє прізвище письменника — Дойл, а Конан — його середнє ім'я, проте часто трапляється помилкове написання прізвища як подвійного: Конан Дойль, Конан-Дойл, Конан-Дойль.

Народився в шотландському місті Единбург, у сім'ї ірландця Чарльза Алтамонта Дойла — архітектора і художника. Велику роль у житті Конана Дойла відіграла його мати Мері Фолі, яка була теж ірландського походження. Від неї він успадкував свій інтерес до лицарських традицій, подвигів і пригод. Конан Дойл казав: «Справжня любов до літератури, схильність до письменництва йде в мене, я вважаю, від матері».

Шкільне життя письменника пройшло в «похмурих баштах і стінах» підготовчої школи Годдера, а потім єзуїтського коледжу Стонігерст (графство Ланкашир) (1869–1876). Зі шкільних років у Конана Дойла буквально «заговорив» розповідач. Почуте від матері, гра уяви, що прокинулася, все це стало матеріалом для усних розповідей, якими він бавив своїх знайомих.

Під час навчання в Единбурзькому університеті (1876–1881) проявив себе усидливим студентом, який вивчав багато книг. У жовтні 1879 року з'явилася його розповідь «Таємниця Сесасської долини» (англ. «The Mystery of Sasassa Valley»). Канікули передостаннього року навчання в університеті він провів у плаванні. На судні він був корабельним лікарем і побував в арктичних водах. 1881 року Конан Дойл отримав університетський диплом, став M. B. (англ. bachelor of medicine) бакалавром медицини і магістром хірургії. Тоді він намалював карикатуру, зобразивши на ній себе з дипломом і підписав її «Ліцензія на вбивство»^[9]. Упродовж 1882–1890 років займався лікарською практикою. 1882 року він знов у плаванні, цього разу південному. Він побачив Західну Африку.

1891 року Конан Дойл полишив діяльність лікаря. Література стала для нього професією.

1885 року Конан Дойл одружився з Луїзою Гокінс, яка хворіла на туберкульоз і померла 1906 року. 1907 року Дойл одружився з Джині Лекі, котру знав із 1897 року. Дойл мав п'ятеро дітей: двох від першої дружини — Мері й Кінгслі, і трьох від другої — Джин, Деніса і Адріана.

Конан Дойл помер від серцевого нападу 7 липня 1930 року в своєму будинку в Кроуборо (англ. Crowborough, Сассекс).

Син письменника Адріан написав біографію свого батька під назвою «Справжній Конан Дойл». Він писав: «Уже сама атмосфера будинку дихала лицарським духом. Конан Дойл навчився розбиратися в гербах набагато раніше, ніж познайомився з латинським відмінюванням».

Належачи до покоління Оскара Вайлда, Дж. Б. Шоу, Джозефа Конрада, Джерома К. Джерома, Редьярда Кіплінга, Герберта Веллса і Дж. Голсуорсі, Конан Дойл проте не потрапив до розряду «серйозних літераторів», а вважався «розважальним».

У лютому 1888 року А. Конан Дойл завершив роботу над романом «Пригоди Міка Кларка», оповідав про Повстання Монмута (1685), метою якого було повалення короля Якова II. Роман побачив світ у листопаді й був тепло зустрінутий критикою. Починаючи з цього моменту в творчому житті Конан Дойла виник конфлікт: з одного боку, публіка і видавці вимагали нових творів про Шерлока Холмса; з другого — сам письменник дедалі більше прагнув отримати визнання як автор серйозних романів (насамперед історичних), а також п'єс і віршів.

Першим серйозним історичним твором Конан Дойла вважається роман «Білий загін». У ньому автор звернувся до критичного етапу в історії феодальної Англії, узявши за основу реальний історичний епізод 1366 року, коли в Столітній війні настало затишшя і стали виникати «білі загони» добровольців і найманців. Продовжуючи війну на території Франції, вони при цьому відіграли вирішальну роль у боротьбі претендентів за іспанський престол. Конан Дойл використав цей епізод для своєї художньої мети: він воскресив побут і звичаї того часу, а головне — представив у героїчному ореолі лицарство, котре до того часу вже перебувало в занепаді. «Білий загін» друкувався в журналі Cornhill. Його видавець Джеймс Пенн оголосив його найкращим історичним романом після «Айвенго», а окремою книжкою цей роман вийшов 1891 року. Конан Дойл завжди казав, що вважає його одним зі своїх найкращих творів.

З деяким допущенням до розряду історичних можна віднести і роман «Родні Стоун» (1896): дія тут відбувається на початку XIX століття, згадуються Наполеон і Нельсон, драматург Шерідан. Спочатку цей твір замислювався як п'єса з робочою назвою «Будинок Темперлей» і писався під відомого на той час британського актора Генрі Ірвінга. Під час роботи над романом письменник простудіював масу наукової та історичної літератури («Історія флоту», «Історія боксу» тощо).

Наполеонівським війнам, від Трафальгара до Ватерлоо, Конан Дойл присвятив «Подвиги бригадира Жерара» і «Пригоди бригадира Жерара». Народження цього персонажа припадає, мабуть, на 1892 рік, коли Джордж Мередіт вручив Конану Дойлу тритомні «Мемуари» Марбо: останній і став прототипом Жерара. Перше оповідання нової серії, «Медаль бригадира Жерара», письменник уперше прочитав зі сцени 1894 року під час поїздки до Сполучених Штатів. У грудні того ж року розповідь надрукував Strand Magazine, після чого роботу над продовженням автор продовжив у Давосі. З квітня по вересень 1895 року «Подвиги бригадира Жерара» друкувалися в Strand. Тут же вийшли вперше і «Пригоди» (серпень 1902 — травень 1903 року). Хоча сюжети оповідань про Жерара фантастичні, історична епоха виписана з великою достовірністю. «Дух і перебіг цих оповідань чудові, точність у дотриманні імен і назв сама по собі демонструє масштаби витраченої вами праці. Мало хто зміг би відшукати тут хоч якісь помилки. А я, володіючи особливим нюхом на всякі промахи, так і не знайшов нічого за нікчемними винятками», — писав Дойлу відомий британський історик Арчибальд Форбс.

1892 року були закінчені «франко-канадський» пригодницький роман «Вигнанці» та історична п'єса «Ватерлоо», головну роль у якій зіграв відомий у ті роки актор Генрі Ірвінг, котрий придбав у автора всі права на п'єсу.

«Скандал у Богемії», перше оповідання із серії «Пригоди Шерлока Холмса», був надрукований у журналі Strand 1891 року. Прототипом головного героя, котрий став невдовзі легендарним детективом-консультантом, був Джозеф Белл, професор Единбурзького університету, який славився здатністю по найдрібніших деталях вгадувати характер і минуле людини. Протягом двох років Конан Дойл створював розповідь за розповіддю, і врешті-решт почав перейматися власним персонажем. Його спроба «покінчити» з Холмсом у сутичці з професором Моріарті («Остання справа Холмса», 1893 рік) виявилася невдалою: він полюбився читачам і героя довелося «воскресити». Холмсівська епопея увінчалася романом «Собака Баскервілів» (1900), який відносять до класики детективного жанру.

Пригодам Шерлока Холмса присвячені чотири романи: «Етюд у багряних тонах» (1887), «Знак чотирьох» (1890), «Собака Баскервілів», «Долина жаху» — і п'ять збірок оповідань, найвідоміші з яких — «Пригоди Шерлока Холмса» (1892), «Записки про Шерлока Холмса» (1894) і «Повернення Шерлока Холмса» (1905). Сучасники письменника були схильні применшувати велич Холмса, вбачаючи в ньому свого роду гібрид Дюпена (Едгара Аллана По), Лекока (Еміль Габоріо) і Каффа (Вілкі Коллінза). У ретроспективі стало зрозуміло, наскільки Холмс відрізняється від попередників: поєднання незвичайних якостей підняло його над часом, зробило актуальним у всі часи. Надзвичайна популярність Шерлока Холмса і його вірного супутника і біографа доктора Ватсона (Уотсона) поступово переросла в галузь нової міфології, центром якої донині залишається квартира в Лондоні на Бейкер-стріт, 221B.

• Етюд у багряних тонах (1887, повість);
• Знак чотирьох (1890, повість);
• Пригоди Шерлока Холмса (1892, збірка оповідань);
• Спогади Шерлока Холмса (1894, збірка оповідань);
• Собака Баскервілів (1901—1902, повість);
• Повернення Шерлока Холмса (1905, збірка оповідань);
• Долина жаху (1914—1915, повість);
• Його останній уклін (1917, збірка оповідань);
• Архів Шерлока Холмса (1927, збірка оповідань).

• Загублений світ (1912);
• Отруйний пояс (1913);
• Країна туманів (1926);
• Коли Земля скрикнула (1928);
• Дезінтеграційна машина (1929).

Перший переклад-уривок з твору «Блакитний карбункул» Артура Конан Дойла про Шерлока Холмса з'явився на сторінках львівської щоденної газети «Діло» у 1903 році, переклад якого виконав Ярослав Гординський^[10].

У 1908 році у Львові було надруковано першу повість про Шерлока Холмса українською, яка отримала назву «Кровавий шлях» (англ. A Study in Scarlet) у перекладі Антона Шебця^[11].

У календарі «Запорожець» на 1912 рік, виданому в Коломиї, який уклали Кирило Трильовський та Іван Чупрей, можна побачити рекламу книжок про «Шерлока Гольмса»^[10]:

Після Першої світової війни, у 1920-і, коломийський видавець Яків Оренштайн видав дві повісті Артура Конан Дойла: «Знак чотирьох» (1921) та «Пес Баскервілів» (1922)^[12]. Твори Конана Дойла про Шерлока Холмса, окрім інших, також перекладав українською Микола Дмитренко.

Перший переклад роману «Пропащий світ» українською мовою виконала Софія Вольська 1922 року у Львові^[13].

У 2018 році видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля» вперше видало українською мовою нон-фікшн роман Дойла «Небезпечна робота. Щоденник арктичних пригод».

Хронологічний список українських перекладів:

• «Небезпечна робота. Щоденник арктичних пригод». — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2018. — 416 с. Переклад — Вікторія Зенгва;
• «Нотатки про Шерлока Холмса». — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2018. — 240 с.
• «Шерлок Голмс. Повне видання у 2 томах. Том 1» — Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2019. — 768 с. ISBN 978-617-585-156-2.
• «Шерлок Голмс. Повне видання у 2 томах. Том 2» — Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2019. — 720 с. ISBN 978-617-585-158-6.
• «Остання справа та інші історії» — Київ: Знання, 2020. (пер. Вікторія Маренко, Олександра Зімко, Катерина Рябовол). Серія книг English Library. — 190 с. ISBN 978-617-07-0752-9.

Син Артура Конана Дойла Адріан написав низку розповідей з Шерлоком Холмсом.

• Загублений світ — німий фільм Гарі Гойта, вийшов у 1925 році;
• Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона — радянський телесеріал, який транслювався телебаченням з перервами впродовж 1979—1986 років;
• Шерлок Холмс: Подія біля водоспаду Вікторія — пригодницький фільм 1992 року;
• Шерлок — серіал, за мотивами твору Конан Дойла, в якому сюжет розгортається в сучасному світі;
• Шерлок Холмс — екранізація 2009 року;
• Шерлок Холмс: Гра тіней — продовження стрічки 2009 року;
• Шерлок Холмс і чорні чоловічки — комедійно-пародійний анімаційний серіал.

• 7016 Конандойл — астероїд, названий на честь цього чоловіка.
• Пригоди Шерлока Холмса (серія ігор)
• Музей Шерлока Холмса

• Сергій Мухін. Біографія Артура Конан Дойла [Архівовано 4 травня 2007 у Wayback Machine.]
• Володимир Бурбан. Володар світу, створеного власною уявою^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Карр Дж. Д., Пирсон Х. Артур Конан Дойль. — М.: Книга, 1989.
• A. Conan Doyle. The Crowborough Edition of the Works. — Garden City, New York, Doubleday, Doran and Company, Inc., 1906.
• Микола Савчук. Від Шерльока Гольмса до Шерлока Холмса // Літературна Україна. — 2018. — 3 травня.

• Дойл Артур Конан // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 560. — ISBN 966-692-578-8.
• The Arthur Conan Doyle Encyclopedia [Архівовано 2 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• Деякі твори Конан Дойла українською на ukrlib.com
• Шерлок Холмс українською [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Зібрання творів А. Конана Дойла в електронній бібліотеці «Відкрита книга» [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• eTexts of Arthur Conan Doyle's works з Project Gutenberg
• Official site of Doyle's estate [Архівовано 30 травня 2019 у Wayback Machine.] includes lengthy biography, history of the estate, bibliography, and more.
• Sir Arthur Conan Doyle [Архівовано 11 грудня 2006 у Wayback Machine.] Більшість його творів в HTML форматі.
• Пригоди Шерлока Холмса українською мовою [Архівовано 20 травня 2013 у Wayback Machine.]
• Works available online
• Doyle in Birmingham [Архівовано 14 травня 2011 у Wayback Machine.]
• The Chronicles of Sir Arthur Conan Doyle [Архівовано 5 грудня 2006 у Wayback Machine.] Site includes articles, quotes, games and little-known facts
• the George Edalji Case [Архівовано 29 березня 2010 у Wayback Machine.]
• www.lib.ru [Архівовано 17 листопада 2006 у Wayback Machine.]
• Sir Arthur Conan Doyle mobile ebooks
• Артур Конан Дойл на www.nndb.com — своєрідному інтернетівському «Who's Who» [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Doyle, Arthur Conan [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.], Encyclopedia of Science Fiction
• Шерлок Холмс: Розкриття шотландських бурґів і, завдяки дедукції, благодійного ярмарку для «Бріґа» [Архівовано 1 березня 2017 у Wayback Machine.]