| Аренга малабарська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Myophonus horsfieldii (Vigors, 1831) | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Аре́нга малабарська[2] (Myophonus horsfieldii) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Ендемік Індії. Вид названий на честь американського натураліста Томаса Горсфілда.
Опис
Довжина птаха становить 25 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення дорослого птаха переважно темно-синє, на лобі і плечах яскраві, блискучі сині плями. Якщо промені світла падають під кутом, решта оперення також може видаватися яскраво-синьою. Дзьоб і лапи чорні. У молодих птахів забарлення коричнювате, синя пляма на лобі відсутня[4][5].
Поширення і екологія
Малабарські аренги мешкають в Західних Гатах і горах Сатпура[en], локально в Східних Гатах[6][7][8][9][10][11]. Вони живуть у густому підліску вологих гірських тропічних лісах, поблизу річок і струмків. Зустрічаються на висоті до 2200 м над рівнем моря. Не мігрують, однак взимку розшируюють ареал проживання[12].
Поведінка
Малабарські аренги живляться безхребетними, дрібними хребетними і ягодами. Живуть поодинці або парами. Їм притаманний гучний свист, який найчастіше можна почути на світанку. Сезон розмноження триває з березня по грудень[13][14]. Гніздо чашоподібне, зроблене з моху, бамбукових корінців і трави, з широкою основою, зверху звужується[15]. Воно розміщується між каміння на березі струмка, іноді в дуплі дерева або в покинутому житлі, на висоті 1,25 м над землею[16][17][18]. В кладці 2-4 рожевуватих яйця, поцяткованих темними плямками[19]. Самиця і самець насиджують яйця по черзі протягом 16-17 днів.
Галерея
-
Малабарська аренга (Мангаон, Райгад, штат Махараштра) -
Малабарська аренга на гнізді -
Малабарська аренга
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Myophonus horsfieldii. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 04 листопада 2021.
- ↑ Rasmussen PC; Anderton, JC (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 371.
- ↑ Ali, S; Ripley, S D (1998). Handbook of the birds of India and Pakistan. Т. 9 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 79—81.
- ↑ Bharos, A M K (1996). Range extension of the Malabar Whistling Thrush, Myiophonus horsfieldii (Vigors). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 93 (2): 295. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
- ↑ Ananth, G (1982). Malabar Whistling Thrush near Madanapalle. Newsletter for Birdwatchers. 22 (3&4): 10—11.
- ↑ Ambedkar, V C (1991). Long distance movement of a Malabar Whistling Thrush (Myiophonus horsfieldii) (Vigors) in the Western Ghats. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 88 (1): 113. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
- ↑ Delacour, J (1942). The whistling thrushes (Genus Myiophoneus) (PDF). Auk. 59 (2): 246—254. doi:10.2307/4079555. JSTOR 4079555. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2021.
- ↑ Butler, EA (1875). Notes on the avifauna of Mount Aboo and northern Guzerat. Stray Feathers. 3 (3): 437—500.
- ↑ Sangha, Harkirat Singh; Dhirendra Devarshi (March–April 2006). Birds of Mount Abu Wildlife Sanctuary, Rajasthan, India (PDF). Indian Birds. 2 (2): 26—32. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2011. Процитовано 10 лютого 2011. [Архівовано 2011-07-20 у Wayback Machine.]
- ↑ Praveen, J. (2006). Post-monsoon dispersal of Malabar Whistling Thrush Myiophonus horsfieldii (Vigors) to Chamundi Hill and Nandi Hills, Karnataka, Southern India (PDF). Zoos' Print Journal. 21 (9): 2411. doi:10.11609/jott.zpj.1504.2411. Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2018. Процитовано 20 листопада 2021. [Архівовано 2018-06-03 у Wayback Machine.]
- ↑ McCann, C (1931). Notes on the Whistling School Boy or Malabar Whistling Thrush (Myiophoneus horsfieldi, Vigors). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 35 (1): 202—204. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
- ↑ Navarro, SJ (1981). Observations of pair formation. Newsletter for Birdwatchers. 21 (5): 3—7.
- ↑ Anoop Das, K.S.; Vijayan L. (2003). Nest and nest site selection of Malabar Whistling Thrush in Silent Valley. У R. Annamalai; M,. Narayanan; Juliet Vanitharani (ред.). Proc. of the 28th Conference of the Ethological Soc. of India, Mundanthurai, Tirunelveli. Dept. Zool. Sara Tucker College, Tirunelveli & Tamil Nadu Forest Dept, KMTR, Tirunelveli. с. 83—86.
- ↑ Betham, R M (1903). Curious site for nesting chosen by the Malabar Whistling-Thrush Myiophoneus horsfieldi. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 14 (4): 815. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
- ↑ Whistler, Hugh (1949). Popular Handbook of Indian Birds. Edition 4. Gurney and Jackson, London. с. 119—120.
- ↑ Ali, Salim (1996). The Book of Indian Birds. Edition 12. BNHS & Oxford University Press. с. 285—286.
- ↑ Hume, AO (1889). The nests and eggs of Indian birds. Volume 1. R H Porter, London. с. 124—127.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |