Борис Апухтін
Особисті дані
Повне ім'я	Борис Трифонович Апухтін (Борис Трифонович Апухтин)
Народження	19 лютого 1906(1906-02-19)
	Красково
Смерть	27 лютого 1975(1975-02-27) (69 років)
	Москва, СРСР
Поховання	Востряковський цвинтар
Зріст	178 см
Громадянство	СРСР
Позиція	центральний півзахисник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1919—1924 1925—1927 1928—1933 1934—1941	ВТОВАС (Москва) МОМЕС (Москва) РКІМА (Москва) ДЦОЛІФК
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1946 1948 1949	«Динамо» (Київ) «Локомотив» (Москва) «Динамо» (Єреван)	12 7 16
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Борис Трифонович Апухтін (рос. Борис Трифонович Апухтин; 19 лютого (4 березня) 1906(19060304), селище Красково, Московська губернія (нині Люберецький район, Московська область) — 27 лютого 1975, Москва) — радянський футболіст і тренер. Всю ігрову кар'єру провів у московських командах, грав на місці центрального півзахисника. Майстер спорту СРСР (з 1948). Був головним тренером, зокрема, київського «Динамо», московського «Локомотива» та єреванського «Динамо». Заслужений тренер СРСР (з 1957).

Почав грати у футбол у селищі Красково в дитячій команді гуртка «Красково» (Казанська залізниця).

Грав на позиції центрального півзахисника. Зріст — 178 см. Був дуже витривалим і працелюбним футболістом з великим діапазоном дій. Всю кар'єру провів у московських командах:

• 1916—1918 — юнацька команда Замоскворецького клубу спорту (ЗКС);
• 1919—1924 — Всеросійське товариство освітньо-виробничих асоціацій (ВТОВАС);
• 1925—1927 — «Червоний промінь» і Московська міська електростанція (МОМЕС);
• 1928—1933 — Районний Клуб імені Астахова при московському заводі «Серп і Молот» (через кілька років клуб отримав назву «Металург» Москва);
• 1934—1941 — команда Державного центрального інституту фізичної культури (ДЦОЛІФК).

Був у складі збірної Москви і збірної профспілок (ВЦРПС) у 1931—1933 роках. Чемпіон Москви 1932 (осінь) і 1933 (осінь).

У 1936 році був тренером «Пролетарської перемоги» (Москва). Закінчивши школу тренерів був у ній викладачем.

З червня 1946 року — головний тренер «Динамо» (Київ). Обезкровлені після війни динамівці під керівництвом Апухтіна показали найгірший результат за всю історію участей у чемпіонатах СРСР — останнє, 12-те, місце серед команд найвищого ешелону. У 1948 році (до червня) — головний тренер «Локомотива» (Москва), з серпня 1949 р. — «Динамо» (Єреван), у 1950 — «Червоного прапора» (Іваново).

З 1943 по 1958 (з перервами) — старший тренер відділу футболу Спорткомітету СРСР. У 1948—1952 роках проводив тренерські збори в Албанії, був тренером-консультантом збірної Албанії. Проводив велику організаційну роботу з розвитку футболу в Середній Азії і Сибіру.

У 1966 і 1968 роках — начальник і старший тренер «Нафтовика» (Фергана).

Автор книг «Техніка футболу» (Москва, 1956 і 1958), «Тактична підготовка футболістів» (Москва, 1961) та «Обманні прийоми у футболі» (Москва, 1969).

• Соскин А. Всё о футболе. Страны. Клубы. Турниры. Футболисты. Тренеры. Судьи. — Москва: Физкультура и спорт, 1972. — С. 275
• Мультимедійна енциклопедія ФК «Динамо» Київ