Анна Клеман
Псевдо	Candida[1] і A.K.[1]
Народилася	24 листопада 1862(1862-11-24)[2][4]  Royal Karlskrona Admiralty parishd, комуна Карлскруна, лен Блекінге, Швеція[2][4]
Померла	8 квітня 1940(1940-04-08)[2][3] (77 років)  Skeppsholm church parishd, Швеція[5][2][3]  ·інфаркт міокарда[3]
Поховання	Кладовище Галеварвd[6]
Країна	Швеція
Діяльність	антивоєнна активістка, страховий брокер, суфражистка
Заклад	Q10561469?[2][1]
Членство	International Committee of Women for Permanent Peaced і National Council of Swedish Womend[7]
Посада	президент[d][8]
Брати, сестри	Еллен Клеман[9][2][10] і Fredrik Marianus Klemand[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Анна Софія Клеман (швед. Anna Sofia Kleman; 24 листопада 1862, Карлскруна, Блекінґе, Швеція — 8 квітня 1940, Транос, Єнчепінг, Швеція) — шведська страхова агентка, феміністка і пацифістка, захисниця прав жінок, особливо боротьби за виборчі права жінок, письменниця. Брала участь у Стокгольмській жіночій суфражистській конференції 1911 року та представляла Швецію на Міжнародній жіночій мирній конференції 1915 року в Гаазі^[11][12].

Коли 1919 року було створено благодійну організацію Врятуємо дітей, входила до правління її шведського відділення, врешті-решт ставши його головою^[12].

Народилася 1862 року в Карлскруні, дочка командира Карла Клемана (1820—1872) та Йоганни Августи Грам (1825—1904). Її молодша сестра Еллен Клеман (1867—1943) також була активною в фемінізмі^[13].

На 1895 рік вже працювала в стокгольмській страховій компанії «Туле». Від 1903 перебувала в Асоціації студентів і робітників (швед. Studenter och Arbetare), а від 1906 до 1911 року входила до правління Національної асоціації з виборчого права жінок (швед. Landsföreningen för kvinnans politiska rösträtt). Була прихильницею виборчих прав жінок, активна учасниця Стокгольмського суфражистського конгресу 1911 року. Також брала участь у Жіночому мирному конгресі жінок у Гаазі 1915 року та конгресі Міжнародної жіночої ліги за мир та свободу в Цюриху 1919 року^[11].

Як письменниця, публікувала від 1916 року статті на підтримку виборчого права жінок у спеціалізованому журналі «Rösträtt för kvinnor»^[12].

Брала активну участь і в пацифістському русі, від 1915 по 1918 рік очолювала шведське відділення Міжнародної жіночої ліги за мир та свободу. 1925 року взяла участь у з'їзді Міжнародної ради жінок, організованому Національною жіночою суфражистською асоціацією у Вашингтоні, розповідаючи про його дискусії в журналі «Hertha», присвяченому жіночому руху^[12].

Померла 1940 року в Стокгольмі^[14].