Андріс Слапіньш | |
---|---|
латис. Andris Slapiņš | |
Дата народження | 29 грудня 1949 |
Місце народження | Рига, Латвійська РСР, СРСР |
Дата смерті | 20 січня 1991 (41 рік) |
Місце смерті | Рига, Латвійська РСР, СРСР |
Громадянство | Латвія |
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1976) |
Професія | кінооператор, кінорежисер |
Заклад | Ризька кіностудія |
Нагороди | |
IMDb | ID 5045754 |
Андріс Слапіньш (латис. Andris Slapiņš; 29 грудня 1949, Рига — 20 січня 1991, Рига) — латвійський кінооператор і режисер-документаліст.
Біографія
Народився 29 грудня 1949 року в м. Ризі.
Закінчив операторський факультет ВДІКу з експериментальною спеціалізацією «кінооператор-журналіст» (1976, майстерня Романа Ільїна) з дипломною роботою «Пісні лівів», що стала першим фільмом про лівський народ з часів Другої світової війни.
З 1971 працював на Ризькій кіностудії асистентом оператора, потім оператором, з 1983 — режисером документального кіно. Брав участь в зйомках 18 документальних фільмів.
20 січня 1991, працюючи у складі знімальної групи Юріса Подніекса, знімав заворушення в центрі Риги і був убитий на місці в ході перестрілки за участю Ризького ОМОНу (ці кадри пізніше увійшли до фільму «Хресна дорога»).
Пам'ять
Посмертно був удостоєний спеціального призу «За мужність кінодокументаліста» Міжнародного кінофестивалю «Послання до Людини» (1991).
Центр арктичних досліджень Національного музею природної історії у Вашингтоні в 1991 заснував Премію пам'яті Андріса Слапіньша за роботу кінодокументаліста, присвячену життю і культурі малих народів; премія була присуджена 10 разів. Альбом «In Memoriam Andris Slapins» (1996) записало латвійське фрі-джазове тріо під керівництвом саксофоніста та композитора Егіла Страуме, який співпрацював зі Слапіньшем ще при створенні дипломного фільму «Пісні лівів».
Пам'яті Слапіньша присвятив свій перехід за маршрутом Рига-Стокгольм на віндсерфі відомий латвійський віндсерфер Едгар Терьохін.
Посилання
- Фильмография на сайте Музея кино Латвии (латис.)
- «Подстреленные птицы. Воспоминания о Гвидо Звайгзне, Юрисе Подниексе, Андрисе Слапиньше» [Архівовано 20 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайте журнала «Искусство кино».