| Андрющенко Володимир Миколайович | ||
|---|---|---|
 Старший сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 11 серпня 1969 Дніпро, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть | 26 квітня 2015 (45 років) Опитне, Ясинуватський район, Донецька область, Україна (загиблий у бою) | |
| Поховання | Дніпро | |
| Громадянство |  Україна | |
| Псевдо | «Прокурор» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2015 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Володи́мир Микола́йович Андрю́щенко (нар. 11 серпня 1969, Дніпро, Дніпропетровська область, УРСР — пом. 26 квітня 2015, Опитне, Ясинуватський район, Донецька область, Україна) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, позивний «Прокурор».
Життєвий шлях
Народився 1969 року в місті Дніпро (на той час — Дніпропетровськ). Закінчив середню школу, пройшов строкову військову службу в Радянській армії.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України в лютому 2015 призваний за частковою мобілізацією.
Старший сержант, заступник командира взводу 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, смт Черкаське, Дніпропетровська область. З весни 2015 року брав участь в антитерористичній операції. Був командиром взводного опорного пункту в селищі Опитне Ясинуватського району, неподалік Донецького аеропорту.
Бойовий товариш Микола Панченко: «Він був справжнім чоловіком. До нього приїздили радитися і командир роти, і представники інших підрозділів. Володимир, мені здається, народився військовим»[1].
26 квітня 2015 загинув від смертельного поранення під час мінометного обстрілу опорного пункту в Опитному, відбиваючи вогнем з ДШК атаку піхоти противника, що почала просуватись під прикриттям мінометів.
Похований на Західному кладовищі м. Дніпро.
Без Володимира лишилися батьки, дружина, син і донька.
Нагороди
- Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
Вшанування
- В грудні 2015 року у м. Дніпро в Таромському вул. Фрунзе, на якій жив Володимир, перейменовано на вулицю Сержанта Андрющенка[3].
- 2 вересня 2016 року на початку вулиці Сержанта Андрющенка відкрито пам'ятний знак[4][5].
Примітки
- ↑ У Таромському відкрили меморіальну плиту загиблому бійцю. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 7 січня 2018.
- ↑ Указ Президента України від 16 січня 2016 року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У Дніпропетровську чотири вулиці назвали на честь загиблих в АТО. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 7 січня 2018.
- ↑ Пам'ятну дошку бійцю АТО В. Андрющенку встановили у Дніпрі. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 7 січня 2018.
- ↑ У Дніпрі відкрили меморіальну дошку бійцю Володимиру Андрющенку. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 7 січня 2018.
Джерела
- Андрющенко Володимир Миколайович («Прокурор») [Архівовано 1 червня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Андрющенко Володимир Миколайович [Архівовано 8 січня 2018 у Wayback Machine.] // Український меморіал
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші сержанти (Україна)
- Народились 11 серпня
- Народились 1969
- Померли 26 квітня
- Померли 2015
- Померли в Ясинуватському районі
- Поховані в Дніпрі
- Військовики 93-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Військові Дніпра